Інформація для батьків

ІНСТРУКЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ: ЯК ОТРИМАТИ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНУ ОЦІНКУ РОЗВИТКУ ДИТИНИ З ООП, ЯКЩО ПЕРЕБУВАЄТЕ ЗА КОРДОНОМ?

Головна | Міністерство освіти і науки України

06.09.2022

 

 

 

Що може допомогти у кризовій ситуації?

У разі надзвичайної ситуації або війни. Оновили довідник кризової ситуації.  Еспресо.Захід

12.04.2022

На зображенні може бути: особа, дитина, у приміщенні та текст

 

Діти аутичного спектру та війна
Діти з розладами аутичного спектру потребують особливої уваги психологів. Вони більш чуттєві до змін та можуть неадекватно реагувати на трагічні події сучасності. По запитах, які отримуємо на супервізіях, можна спостерігати ряд стійких нових ознак, які з’являються у такої дитини:
– порушення режиму сну через систематичні повітряні атаки
– поява нових тілесних стереотипних потреб: часто сечеспускання, невротичні ознаки, затуляння вух та очей, сильне розгойдування
– відмова від звичних стабілізуючих справ: складання конструктору, малювання, читання та ін.
– порушення харчової та соціальної поведінки
– регресивні емоційні реакції, які пов’язані зі стресом
Таким чином дитина реагує на все, що відбувається та намагається знайти нові шляхи контакту із собою.
Що може зробити психолог у цьому випадку?
1. Спостерігати динаміку змін та фіксувати первині елементи конструктивного інтересу для будь-якої діяльності
2. Повернення до більш давніх, вже забутих дитиною, форм стабілізації
3. Пропонувати різні форми арттерапевтичної мобілізації: ліплення, колаж, розрізання паперу, вирізання, розмальовка улюблених зображень
4. Пошуки нового перехідного іграшкового або побутового предмету: іграшка-герой, незвична іграшка, шалик-рятівник
5. Ефективно стабілізувати стан можуть ігри з використанням тканин та ниток
6. Улюблена музика або пісня, яка повертає дитину в стан спокою
7. Контакт із близькою людиною. Якщо такої немає – опосередкований контакт, з особою, у якої є потужний зв’язок з малечею
8. Створення пошукового простору. Зробити коробку, в яку поскладати всі можливі забавки: олівці, книжки, шахи, ігри, набори карток, міні-фігурки, набір Лего, улюблені фотозображення, папір та ін.. У цій коробці дитина завжди може знайти щось потрібне для себе під час конкретної ситуації
9. Використання тригерних елементів, мамин запах, обрання браслетів зі знайомих матеріалів для дитини, по можливості знайома їжа, посуд тощо
10. Облаштування зони безпеки в укритті. У безпечному місці створення персональної зони дитини, де будуть її іграшки, малюнки, речі.
11. Системний контроль невролога при погіршенні стану дитини
12. Пам’ятайте! Таким діткам потрібно більше часу для адаптації та відновлення стану після евакуації.
🇺🇦Нехай наші дітки все витримають з мінімальною шкодою для майбутнього!

02.03.2022

АЛГОРИТМ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ ДИТИНИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

29.11.2021

 

Щоб дитина заговорила

7 фраз, які варто говорити дитині кожного дня - Новини України - Сімʼя

28.09.2021

 

Поради | Які права маєте ви і ваша дитина: інструкція батькам дітей з інвалідністю

Мовна терапія для дітей: поради і вправи – Розвиток дитини

24.09.2021

 

Як оформити дитині інвалідність

Вся процедура регулюється безліччю документів, загалом основні це:
– Порядок встановлення ЛКК інвалідності дітям затверджений Постановою КМУ від 21.11.2013 http://bit.ly/367QAeF.
– Перелік діагнозів, що дають право на соцдопомогу https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1073-01#Text.
Основні етапи оформлення інвалідності:
🔹1. Звернення до лікуючого лікаря первинної ланки (педіатр) з яким укладено договір за направленням до профільного закладу.
🔹2. Стаціонарне або амбулаторне обстеження дитини в дитячій обласній, багатопрофільній міській лікарнях, спеціалізованих лікарнях, диспансерах, де діти перебувають на диспансерному обліку та спеціалізованому лікуванні, Українській дитячій спеціалізованій лікарні “ОХМАТДИТ”, Українському центрі медичної реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи або клініках науково-дослідних установ Міністерства охорони здоров’я, Академії медичних наук України.
В профільному закладі відбувається обстеження дитини та проводиться лікування. Все це може проводитися як амбулаторно так і в умовах стаціонару. В профільному закладі необхідно отримати один із документів:
– Консультативний висновок спеціаліста (ф.028/о);
– Виписка з медичної карти стаціонарного хворого (ф.027/о) .
В цих документах обов’язково повинно бути вказано обґрунтування медичних показань для визнання дитини особою з інвалідністю із зазначенням згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем здоров’я 10-го перегляду діагнозу та коду (хоча вже є МКБ-11 в якому виключено диференціація аутизму на синдром Аспергера-вискофункціональний аутизм та синдром Кеннера-низькофункціональний аутизм).
🔹3. Звернення до терапевта/педіатра з висновком/випискою за скеровуванням до ЛКК лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання дитини.
🔹4. ЛКК. Документи що необхідні:
– історія розвитку дитини (медична картка дитини)
– виписка/консультативний висновок
– план медичної реабілітації
– паспорт батьків.
Лікар, який надає дитині первинну медичну допомогу, готує та подає на розгляд ЛКК документи для встановлення дитині категорії “дитина з інвалідністю” або “дитина з інвалідністю підгрупи А”. При цьому зазначений лікар повинен бути присутнім під час проведення засідання ЛКК для інформування про стан дитини.
Комісія проводить огляд дитини та розглядає документи, протягом 7 робочих днів з дня їх надходження. Після чого надає висновок про те що діагноз який встановлений лікарями надає право на отримання державної соціальної допомоги.
Інвалідність встановлюєть на період що визначається згідно Наказу МОЗ http://bit.ly/3qMgv3G.
Саме ЛКК може встановити підгрупу А, тобто визначити категорію до якої відноситься дитина “дитина з інвалідністю” чи “дитина з інвалідністю підгрупи А”.
Підставою для встановлення дитині категорії “дитина з інвалідністю підгрупи А” є виключно висока міра втрати здоров’я та надзвичайна (повна) залежність від постійного стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду та фактична нездатність до самообслуговування.
До числа дітей із виключно високою мірою втрати здоров’я належать діти, які мають будь-які основні види порушень функцій організму III і IV ступеня їх вираження (виражені та значно виражені порушення) і обмеження життєдіяльності будь-якої категорії II, III і IV ступеня їх вираження (які оцінюються відповідно до вікової норми). В Постанові вказані визначення кожного з ступенів обмеження.
🔹5. Складання індивідуальної програми реабілітації (ІПР). Взагалі ЛКК повинні заповнювати ІПР, але переважно це роблять профільні спеціалісти (в моєму випадку психіатр), а ЛКК вже затверджує її. ІПР складається на 2 роки, тож обов’язково необхідно вчасно її переоформлювати. Регулюється Наказом МОЗ http://bit.ly/367MMKp.
🔹6. Звернення в соцзахист для отримання соціальної допомоги. В соцзахист необхідно надати ІПР та медичний висновок на дитину з інвалідністю, документи що підтверджують особу. А також фото особи з інвалідністю для оформлення посвідчення особи з інвалідністю. Паралельно можна також подати документи для надбавки на догляд, якщо один з батьків дитини не працює. Все це регулюється Порядком отримання соцдопомоги https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0466-02#Text.

 

12.05.2021

В Україні з’явився сайт про розлади аутистичного спектру

15.02.2021

 

Дитина не реагує на звуки і слова! До якого спеціаліста звертатися?

08.02.2021

 

Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі

 

 

21 сайт для дітей з ООП

Как научить ребенка эффективно использовать гаджеты и компьютер -  Психология эффективной жизни - онлайн-журнал

24.12.2020

 

В Україні з’явився сайт про розлади аутистичного спектру

08.10.2020

 

 

Ігри на свіжому повітрі

22.10.2020

 

 

Домашня діагностика готовності дитини до школи

18.05.2020

Детальніше

 

 

 

НОРМА ЧИ ПАТОЛОГІЯ – ДЕ МЕЖА? 5 ОСНОВНИХ ОЗНАК ПОРУШЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ

особливі діти

Психіатр – це, мабуть, останній лікар на прийом до якого записують батьки своїх дітей. Запідозривши невідповідність розвитку у дитини, мами та тата поспішають відвідати педіатрів, невропатологів, неврологів, а до психіатрів приходять часто коли вже втрачений дорогоцінний час. Чому? Мабуть, тому що страшно, батьки якомога довше відтягують момент постановки діагнозу…

Дивна поведінка дітей може сприйматися батьками, як впертість, списуватись на риси характеру, темперамент, спадковість поведінки одного з батьків.

Насправді, вчасне втручання в розвиток дитини може допомогти «вивести» її в норму.

Тому дуже важливо діагностувати відхилення якомога раніше.

Нижче наведені симптоми, які можуть вказувати на порушення в психологічному розвитку дитини вже з року. Наявність їх – привід звернути увагу і провести додаткове обстеження.

1. Відсутність слів. В нормі дитина від року до 1,5 повинна говорити 8-10 слів. Слова можуть бути не чіткими, але вони точно повинні для дитини щось означати. Насторожити повинні і постійні викрики окремих звуків.

2. Неадекватна емоційна реакція. Дитині тяжко розпізнати емоції і настрій. На посмішку мами дитина не реагує посмішкою, сердитий вираз маминого обличчя у дитини не викликає сум, розчарування, плач, страх. Неадекватна реакція на небезпеку (відсутність страху), відсутність тривожності в спілкуванні з незнайомими. Неадекватне вираження агресії та гніву. Аутоагресія.

3. Відсутність контакту. Дитина не виконує простих прохань (принести кубик, віднести рушник і т. д.). Як наслідок з нею дуже складно домовитись. Розмовляючи з дитиною, іноді може скластись враження ніби вона дивиться крізь вас, відсутній зоровий контакт.

4. Неадекватна поведінка – різкі рухи, тремор, тіки, рухи, які постійно повторюються.

5. Фантазії, схожі на галюцинації. Досвідчений психолог чи психіатр допоможе визначити, де фантазія, а де ознака психічного розладу.

Нехай ваші діти ростуть здоровими! І пам’ятайте – завжди краще виключити діагноз, ніж втратити дорогоцінний час.

Добірка вправ та рекомендацій для вихователів і батьків “Вправи для зняття агресивного стану в дітей”

Опис документу:

Підвищена агресивність дітей є однією з найгостріших проблем сьогодення. Агресивна поведінка трапляється в багатьох дітей дошкільного віку як відображення безпосередності та імпульсивності. У певній категорії дітей агресія як стійка форма поведінки не лише зберігається, а й розвивається, трансформуючись у стійку рису особистості. Як наслідок знижується продуктивний потенціал дитини, звужуються можливості повноцінної комунікації, деформується її особистісний розвиток. Агресивна поведінка завдає

 
https://vseosvita.ua/library/dobirka-vprav-ta-rekomendacij-dla-vihovateliv-i-batkiv-vpravi-dla-znatta-agresivnogo-stanu-v-ditej-273767.html?rl=54058

Пропонуємо вам, друзі стислу програму для батьків та вихователей дітей дошкільного віку відКерол Суттон під назвою: “Як справлятися з небажаною поведінкою дитини?”. Мета цієї програми: знайомство батьків з методом заохочення дітей для покращення поведінки та отримання деяких теоретичних основ поведінкової терапії.

Визначення і спостереження поведінки.

Крок 1: Визначення поведінки. Що такого ваша дитина робить і каже, що ви називаєте це непослухом?

Крок 2: Спостереження поведінки. Реєстрація в наступні дні тижня всіх проявів бажаної та небажаної поведінки:

  • Які зі складних поведінок дітей дошкільного віку, можуть бути наслідком відсутності навичок формування і виконання вимог?
  • Що доброго для дитини й батьків може принести визначення бажаної та небажаної поведінки?
  • Що доброго для дитини й батьків може дати спостереження та запис всіх обраних до зміни аспектів небажаної поведінки та відповідних до них аспектів бажаної поведінки?

Крок 3: Механізм закріплення поведінки.

  • Поведінка бажана + посилення (нагорода) = більше бажаної поведінки
  • Поведінка бажана + відсутність посилення (гасіння)= менше бажаної поведінки
  • Небажана поведінка + посилення (нагорода) = більш небажана поведінка
  • Небажана поведінка + відсутність посилення (погашення) = менше небажаних реакцій

Зміна реакції батьків. Увага до позитивної поведінки зміцнення цієї поведінки.

Ігнорування поганої поведінки або звернення на погану поведінку якомога менше уваги.

Крок 4. Зміцнення позитивної поведінки.

Для того, щоб дитина могла вчитися бути „хорошою” вона повинна знати:

  • Що робити?
  • Як це робити?
  • Коли це робити?

Діти вчаться швидше, коли вони отримують чіткі, прості команди та похвали за те, що роблять.

  • Хвалити дитину кожен раз, коли робиться запис в графі позитивної поведінки.
  • Інформація про те, за яку конкретну поведінку хвалиться дитина, наприклад: “Бьянка, ти зробила те, про що я просила. Я так рада за тебе “.
  • Якщо поведінка повторюється неодноразово похвала може супроводжуватися ще один маленьким призом.
  • Якщо немає ніякої позитивної поведінки ви повинні знайти три причини, щоб хвалити дитину кожен день.

Крок 5. Збагачення знань про нагороди.

Досвід вчить, що соціальні нагороди важливіші за речі.

Соціальні винагороди це:

  • обійми,
  • посмішка,
  • хвалити дитину за конкретну поведінку,
  • позитивні оцінки „дуже добре”, „відмінно” тощо.

Що ще може бути соціальною нагородою?

Конкретні події та речі, наприклад:

  • книги, комікси,
  • печиво,
  • екскурсія,
  • маркери, марки, дрібні монети,
  • маленькі іграшки

Про що потрібно пам’ятати, застосовуючи «призи»?

  1. Підбір винагород, які подобаються дитині.
  2. Нагородження негайно після того як відбувається поведінка, яку ми хочемо посилити.
  3. Корисно включати дітей в оцінку їх прогресу. Це дає дитині відчуття, що може сама контролювати свою поведінку і заохочує її для самоконтролю.

Прим.редакції. Якщо у дитини є найулюбленіша річ, заради якої дитина готова на усе, але яка може викликати надмірне емоційне перевантаження, не використовуйте її як винагороду. Використовуйте як винагороду речі, які стоять «на другому місці». 

Ігнорування поганої поведінки або звернення на неї якомога менше уваги.

  1. Не звертати увагу на погану поведінку до тих пір, допоки це можливо.
  2. Залишати дитину, наскільки це можливо, без глядачів тоді, коли вона кричить, або знаходиться в стані контрольованої дитиною істерики. (Прим. редакції. Не робіть цього, якщо дитини може проявляти сильну самоагресію, або коли знаходиться в стані неконтрольованої істерики)
  3. Показати дитині, що ми сприймаємо серйозно, те, про що ми говоримо, наприклад, ви можете стояти поруч з дитиною і повторити команду голосно і рішуче, але без крику.
  4. Забезпечення сумісності вербального та невербального послання.
  5. Оцінка, відразу після припинення поганої поведінки.

Відокремлення – метод ігнорування складної поведінки дітей.

Одним з найцінніших нагород є увага до дітей, яку ми фокусуємо на них. Так, одним з найбільш ефективних покарань – тимчасово не звертати увагу на дитину. Відокремити – це помістити дитину в безпечному, але нудному місці: в кутку кімнати, в коридорі або в будь-якому іншому місці, де ніхто не звертає на це уваги. Відокремлення має тривати 4 хвилини.

Правила  методу:

  1. Дитина повинна бути попереджена про те, що і чому ми збираємося робити.
  2. Якщо вона не зупиняється, наприклад, кричати – відокремлюємо її. Діємо м’яко, але твердо.
  3. Дитина має бути проінформована, що не може повернутися на інших, поки не почує дзвоник що пройшло 4 хвилини, і поки не перестане кричати.
  4. Людина, яка відокремила дитину, повинна привести її назад через 4 хвилини.
  5. Якщо дитина після повернення знову починає істерику, її слід відразу ж відправити назад ще на 4 хвилини.

Якщо ви вирішили використовувати цю процедуру, необхідно робити це завжди, коли небажана поведінка з’являється.

  1. Не дискутуйте з дитиною під час процедури.
  2. Забороняється відсилати дитину в місце, яке викликає у неї занепокоєння.
  3. Не впадайте у відчай, якщо ситуація погіршиться перш ніж щось зміниться в кращу сторону.

Ігнорування та відокремлення – це різновиди соціального покарання. Можна використовувати конкретні покарання. Конкретні покарання – це, наприклад, позбавлення можливості виконання будь-якої діяльності (наприклад, перегляду телевізора).

До соціальних покарань, зокрема, відносяться: невдоволення; критика; ізолювання дитини; підняття голосу (Прим.редакції. Батьки, контролюйте себе, не кричіть, не використовуйте образливих та грубих слів, не впадайте в істерику, будьте спокійними.); ігнорування.

Про що потрібно пам’ятати, застосовуючи покарання?

Діти реагують дуже по-різному на різні покарання. Дуже важливо, щоб дитина зрозуміла, що покарання – це реакція на конкретну поведінку. Критика повинна стосуватися поведінки, а не людини. Наприклад: “Мені неприємно, коли ти кричиш”. Дисципліна завжди засновується на взаємній любові і повазі.

Наслідки надмірного покарання і биття дітей дуже травматичні. Ніколи не використовуйте такі засоби, бо вони приводять до:

  • Страх перед лицем покарання-уникнення контакту.
  • Відрази до людини, що покарала.
  • Сліпий послух, а не розуміння і прийняття етичних принципів.
  • Поганий приклад.
  • Уникнення покарання шляхом брехні, надаючи помилкові обіцянки.

Нагороджувати або карати?

Дослідження показують, що діти краще реагують на нагороди. Вони стають  щасливішими, коли чують чіткі команди та похвалу за  виконання. Тому ми повинні намагатися “ловити” дітей на позитивній поведінці.

Що батькам не дає хвалити свою дитину ?

  • Переконання, що діти повинні поводити себе «добре» без похвали.
  • Переконання, що винагорода дитини-це форма хабарництва.
  • Батьки самі не чули похвали у своєму дитинстві і самі відчувають себе ніяково коли потрібно хвалити дітей.
  • Забудькуватість.

Як уникнути клопоту?

  1. Правила повинні бути ясними та послідовними.
  2. Батьки й вихователі повинні вчити дитину тому самому.
  3. Батьки повинні підтримувати один одного в забезпеченні дотримання вимог, щоб дитина не використовувала їх розбіжні погляди.
  4. Повідомлення батьків повинні бути передані рішуче.
  5. Необхідно зосередити увагу дитини на тому, що до неї говорять.

Як стати рішучим?

Якщо дитина не звертає уваги коли до неї говорять, корисно:

  • тримати за плечі при наданні команди,
  • підтримувати зоровий контакт,
  • надавати команду спокійно, але чітко і рішуче,
  • запитати повторити те, що почула дитина.

 

 

Чим зайняти дитину з аутизмом вдома

У зв’язку з вимушеним карантином, питання, чим зайняти дитину вдома набуває особливої гостроти. Щоб відволікти дітей від телевізору та гаджетів, пропонуємо корисні ідеї, чим зайнятись вдома.

Дивогра розробила соціальну історію про карантин.  ЗАВАНТАЖИТИ безкоштовно можна тут : http://www.dyvogra.com/uk/children-about-quarantine/. А тепер докладніше про ігри: 

  1. Прості рольові ігри.

Не всі полюбляють такі ігри. Але варто спробувати зацікавити дитину, адже основною рисою дітей з РАС є саме те, що вони не грають в такі ігри.

Спробуйте ініціювати рольові ігри, наприклад:

  • Грати в «школу» або «дитячий садочок» . Батьки можуть виступати учителями, а дитина учнем, а потім мінятись місцями. Це чудово тренує навички комунікації.

Корисно використовувати піктограми для гри, наприклад піктограми www.dyvogra.com

  • Грати у «песиків», шукаючи заховані предмети, це може бути мячик, книжка, іграшковий ведмедик та інші улюблені іграшки. Або частики конструктора чи пазла. А знайшовши усі – зібрати фігуру чи скласти пазл.
  • Гра в «шпигуна» або «спецагента». Оберіть та сховайте предмет, добре відомий дитині, опишіть його якомога детальніше та запропонуйте дитині його знайти. Потім поміняйтесь місцями. Якщо для дитини це поки важко, поставте перед нею на столі 2-3 предмети, опишіть один та запропонуйте обрати.
  • Грати у залізну дорогу чи автостраду. Уявіть, що ви перевізники, наприклад «Нової пошти»)) та перевозите різні вантажі. Можна включити уяву на повну та вивчити заодно, що полюбляють їсти різні тварини, що потрібно для навчання в школі, чим лікарі лікують пацієнтів та багато інших речей.
  • Грати у «лікарню». Уявити себе лікарями Айболитами та лікувати усіх наявних тварин – іграшкового ведмедика, песика, у якого відірвалось вухо, качечку. Хвороби можна вигадати різні, корисно було б, знаючи, що дитина боїться капати вушка, «програти» цю ситуацію з іграшкою.
  • Грати в «котика» і «мишку», бігаючи один від одного.

 

  1. Динамічні ігри.
  • Танцюйте! Уявіть, що ви готуєтесь до виступу та вчите нові рухи – включіть динамічну музику та показуйте рухи, які дитина повинна повторити за вами. Можете танцювати з різними предметами: з м’ячем, іграшкою, стрічкою. А потім поміняйтесь місцями та повторюйте рухи за дитиною.
  • «Полоса перешкод» – підготуйте перешкоди, які дитина повинна подолати на шляху до призу. Приз повинен бути досить привабливим, щоб до нього дістатись! А перешкоди безпечнити – подушки, м’які іграшки тощо. Гра спрямована на розвиток координації, а також допоможе дитині відчути своє тіло.

 

  1. Творчі ігри.

Не забувайте про пальчикові фарби!

Не всі діти з діагнозом аутизм полюбляють бруднити руки, однак варто спробувати. Використання пальчикових фарб допоможе розширити сенсорні відчуття дитини. Пальчиками можна малювати візерунки, клякси, а паралельно вивчати кольори та отримувати нові тактильні відчуття.

Лайфхак: зручно використовувати пальчикові фарби у ванній, тоді їх легко відмити.

 

  1. Навчання під час карантину.

Звичайно ,одними іграми не варто обмежуватись.

Важливо не розслаблятись та продовжувати навчання під час карантину. Адже дотримання режиму та безперервне навчання є одним з головних “ключів” на шляху до успіху дітей з РАС. Використовуйте кожну можливість, щоб навчити дитину чомусь новому.

Ми рекомендуємо для домашнього навчання дітей з РАС використовувати засоби альтернативної комунікації, насамперед піктограми.

Піктограми допомагають дітям висловлювати свої потреби, пізнавати світ навколо та комунікувати в цілому.

Як ми знаємо, саме комунікація є слабкою рисою дітей з РАС. Тому варто стимулювати та заохочувати її усіма можливими методами.

І піктограми чудово допомагають у цьому процесі.

Для занять з дитиною вдома можна використовувати книги видавництва «ДивоГра».

Їх можна «читати» абсолютно по-різному:

  • Власне, читати книжку за піктограмами
  • Складати історії за картинками
  • Шукати однакову піктограму та персонажа на ілюстрації
  • Учити з дитиною правила поведінки на прикладі головних героїв
  • Розгадувати загадки в кінці кожної книжки
  • Привчати дитину до роботи з книжкою, адже це також діло звички. Діти насправді не часто самостійно проявляють цікавість до книжок.

Ще одним важливим фактором успішного навчання вдома є дотримання режиму.

Карантин не означає, що потрібно відмовлятись від звичного режиму. Регулярні заняття та розпорядок дня не тільки впорядкують день, але і допоможуть дитині з РАС відчувати себе безпечно та знизять рівень тривожності (завдяки передбачуваності подій).

Радимо використовувати візуальні розклади для підтримання режиму дня.

Наприклад розклад, розроблений видавництвом «ДивоГра»

Маленька порада: не  застрягайте на одному занятті. Щоб дитині було цікаво та вона не втомлювалась, радимо переключатись від одного виду активності до іншого: від гри в «кішки-мишки» до малювання, від навчання до танців, від танцювання до відпочинку.

Орієнтуйтесь на темп дитини, пропонуйте їй нові ігри та заняття, якщо бачите, що їй стає нудно.

І тоді ви станете чудовим компаньйоном для ігор!

А час карантину пройде швидше та з користю!

Важко уявити сучасну дитину без гаджетів. Планшет в руках дитини виступає не тільки як інструмент для розваг, чи для перегляду роликів з YouTube  але і задовольняє освітні потреби.  Додатки на телефоні допомагають малюку вивчити букви та цифри, навколишній світ, музику та інш. Але якщо ваша дитина особлива, то додатки – це допомога в комунікації. Ще потрібно пам’ятати , що не всі ігри (або освітні додатки) , які існують можуть підійти дитині з аутизмом.  Треба розуміти специфіку особливостей дітей. Яскраві кольори, гучні або неприємні звуки тощо, – все це може привести до перевантаження.  Не є добре коли додатки показують рекламу чи запити оцінити чи написати відгук, працюють тільки в он-лайн режимі, або містять багато винагород, котрі перенасичують діяльність. На жаль, багато додатків, що існують не мають перекладу українською. Але все ж таки вони є! Команда порталу  AUTISM.UA була присутня на семінарі , присвяченому додаткам на українській мові. Спеціально розроблені додатки компанії Special IApps https://www.specialiapps.org/uk/  – неоціненний інструмент для учнів з візуальним сприйняттям інформації. Засновником та розробником компанії Special IApps є батько дитини з Синдромом Дауна, Колін Дін, котрий  розробив ці додатки для сина. Компанія є соціальним підприємством та базується в Даремі (Великобританія). Назва додатків:  «Особливі слова» та «Особливі історії». Вони допомагають дітям з РАС, ДС ,ДЦП, порушенням слуху та зору більш ніж  100 країнах, та перекладені більш ніж на 20 мов. Колін зазначив, що склалася така ситуація, що більше дітей з аутизмом використовують його додатки, чим діти з синдромом Дауна.  Додатки допомагають поліпшити мовлення, вимову, дрібну моторику, координацію око-рука, розпізнавання слів на об’єктів. Вони працюють планшетах (смартфонах, IPad IPhone IPod touch, смарт ТВ, та додатку для комп’ютера)  на ОС Apple,  Android та Windows (окрім планшетів Kindle Fire), мають можливість безпечного резервного копіювання колекцій та профілів. Додаток «Особливі слова»

  • Заохочує говорити, збільшує словниковий запас друкованих слів і дає змогу його оцінити
  • 96 слів, малюнків та аудіо
  • Збільшує словниковий запас друкованих слів і дає змогу його оцінити
  • Покращує зорово-моторну координацію
  • Поліпшує дрібну моторику
  • Зміцнює впевненість та самооцінку

Є можливість додавати власні слова/фрази/фотографії та аудіо і, таким чином персоналізувати додаток. Визначений винагородами, наприклад Vodafone Foundation Mobile for Good Europe Awards 2013. Додаток «Особливі історії» дає можливість швидко створювати соціальні історії з текстом, фотографіями та аудіо. Коли є історія, дитина може зрозуміти що ії чекає (наприклад політ на літаку, похід до стоматолога. Історію можна прописати крок за кроком, та наприклад в кінці історії поставити винагороду, яку ви дасте дитині. Все це:

  • Стимулює мовлення
  • Допомагає покращити читання
  • Дозволяє легко та швидко створювати соціальні історії та ділитися ними (через Dropbox, Google Drive, ICloud, Drive One, Drive Bluetooth)
  • Широко використовується для обміну дім-школа

Також в Special IApps є додатки: Серія «Доторкнись» (причина-наслідок для молодших дітей),  «Особливі числа» – шість видів вправ для навчання математичних  навичок( Тільки в Apple Store) , «Підбери та знайди» (підбір, пам’ять, пошук,упорядкування, доступний лише для iPad), Let’s Sign – My First Sings (вивчає жести, доступний лише для iPad). Нажаль, додатки не безкоштовні, але якщо додаток не сподобався , його можна повернути. УВАГА! Пам’ятайте! Перед тим, як почати грати чи користуватися будь-якими додатками , котрі пов’язані з мовленням, проконсультуйтеся з фахівцем, котрий веде вашу дитину (куратор, психолог, логопед) . Бо якщо ви наприклад користуєтеся карточками PECS і є надія, що ваша дитина почне говорити , деякі додатки можуть «полегшити» або «замінити» PECS або мовлення, тим самим загальмувати процес розвитку! Маємо надію, що українськи it-розробники  звернуть увагу на додатки для дітей з особливими освітніми потребами.Друзі, якщо ви знаєте корисні додатки , які допомагають вашим дітям з РАС , будь ласка, напишіть іх назви (або посилання) в коментарях.  Дітки будуть вам вдячні ! Ось корисні посилання , які стануть вам в нагоді :

  1. Appy Autism http://www.appyautism.com/en/
  2. Smart Apps for kids http://www.smartappsforkids.com/
  3. Know What’s Inside https://knowwhatsinside.com/
  4. The iMums http://www.theimum.com/
  5. My health Apps – http://myhealthapps.net/search/results/autism/name/a-z/all/all
  6. Говори молча – http://indigokidsgames.com/ 
  7. Smart Apps for Special Needs – http://www.smartappsforspecialneeds.com/

 Шановні батьки! 

Під час карантину ви будете для своїх дітей вчителями, логопедами, корекційними педагогами, психологами, а ми вам у цьому допоможемо.

Психолог пропонує 5 ідей для проведення корисного дозвілля з дітьми:

  • Настільніігри неодмінно мають захопити вашу дитину. Їх варто обирати за віком. Для учнів початкової школи буде цікаво пограти у «ходилки-бродилки з кубиком», для підлітків та старшокласників – монополію та інші ігри, які розвивають логічне мислення. Лото, карти, пазли – теж будуть цікаві для дітей будь-якого віку.
  • Заняття для розвиткутеж будуть доречні. До цієї категорії можна віднести розмальовки, ліплення з пластиліну. Звичайно ж, такий вид діяльності сприяє розвитку творчих здібностей. А ще можна запропонувати дитині виготовити фотоколаж сім’ї. На великому аркуші паперу можна намалювати велике дерево, на гілках якого приклеїти фотографії членів сім’ї. Таке заняття неодмінно сподобається вашій дитині.
  • ХатнісправиДолучайте дітей до домашньої роботи – їм цікаво, а для вас неабияка допомога. Можна разом помити посуд, приготувати смачну страву або полити вазони. А ще можете разом з дитиною посадити якусь рослину в горщик та стежити за її ростом.
  • Звичайнечитання перетворіть у гру. Після прочитання казки або оповідання спробуйте разом з дитиною влаштувати за її мотивами домашній театр. Цікавим для дітей буде також театр тіней. Для цього необхідно встановити настільну лампу біля стіни і руками показувати фігури тварин.
  • ВеденнящоденникаКупіть для дитини гарний блокнот, який застібається на замочок чи закривається на ключик. Їх у продажі є безліч варіантів. Запропонуйте своєму чаду щоденно вести блокнот, записувати туди свої думки та описувати, як минув день. Це допоможе розвивати пам’ять дитини та розвине здатність чітко висловлюватися. 

«Кожним мамі та татові корисно задавати собі одне запитання: «Коли моя дитина підросте і буде згадувати своє дитинство, що вона буде пам’ятати?» Відповідаючи на це запитання кожен повинен зрозуміти, чи правильно дитина проводить своє дозвілля. Зрозуміло, що батьки, які прийшли з роботи, не завжди можуть активно проводити з дитиною час. І телефон для батьків інколи є рятівним. Але пам’ятайте, що діти дуже швидко виростають. Тому шукайте скрізь балансу – аби був час і для себе, і для дитини», – радить батькам практичний психолог.

У якому віці можна лишати дитину вдома наодинці

У зв’язку з оголошенням у школах карантину діти залишаються вдома. Батькам, які мають молодших школярів і працюють, іноді доводиться ламати голову – як бути: залишатися з дитиною вдома чи спробувати залишати її вже наодинці. Добре, якщо поруч бабусі, дідусі, сусіди, знайомі, які можуть придивитись за дитиною. А якщо нема? У якому віці можна залишити вдома дитину насамоті?

   «Юридично залишати насамоті дитину до 11 років заборонено. З психологічної точки зору теж. Однак, є діти, яких і в 15 років залишити наодинці небезпечно. Як дізнатися, чи готова ваша дитина бути деякий час одна? Для цього запитайте, скажімо, дитину чи погана звичка гризти нігті. Здебільшого діти відповідають, що це погано. На перший погляд, батьки вважають, що дитина молодець і що вона все правильно каже. Після цього поставне друге питання: «Чому ти вважаєш, що це погано?». Якщо у дитини є сформоване відчуття “я” і “що важливо для мене”, то вона відповідатиме: «У мене нігті будуть не красиві…», «Це погано для мого здоров’я». Якщо ж у дитини цього поняття ще немає, відповідь буде: «Бо мама буде сваритися і дітки будуть сміятися». Відчуваєте різницю? Ось це запитання можна використовувати перевіряючи, чи готова ваша дитина бути вдома одна. Якщо дитина не лише розуміє, що є погане і хороше, а коли усвідомлює, чому це для неї погано або добре. В жодному разі не залишайте дітей, коли помічаєте, що у них поганий настрій або спостерігається депресивний стан. Якщо безвихідь і залишити дитину наодинці все ж таки доведеться, дайте їй таке завдання, яке дитина може виконати. Наприклад, скласти пазли або розмалювати малюнок. Повернувшись додому, не забудьте похвалити своє чадо та сказати, що ви ним пишаєтеся».

 

 

 

Про новий механізм забезпечення заходами з реабілітації дітей з інвалідністю

З 2019 року запроваджений новий механізм забезпечення заходами з реабілітації дітей з інвалідністю за принципом „гроші ходять за людиною”, що дозволить забезпечити адресність,  прозорість та підвищити якість надання реабілітаційних послуг.

Верховною Радою України 31.10.2019  підтримано ініціативу Уряду та Мінсоцполітики та  прийнято Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2019 рікˮ від 31.10.2019 № 265-IX, яким  передбачено зміну назви бюджетної програми 2507100 з „Реабілітація дітей з інвалідністю внаслідок дитячого церебрального паралічу” на „Реабілітація дітей з інвалідністю”.

На виконання Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2019 рік” від 31.10.2019 № 265-IX, а також Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік” Кабінетом Міністрів України прийнято 04.12.2019 постанову Кабінету Міністрів України № 994 „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27  березня 2019 р. № 309”. Ці зміни дають можливість забезпечити за принципом „гроші ходять за людиною” заходами з реабілітації дітей з інвалідністю не лише внаслідок дитячого церебрального паралічу, а також з іншими захворюваннями, тобто дозволить охопити більш ширшу аудиторію дітей з інвалідністю реабілітаційними послугами які потребують допомоги.

Довідково: На сьогодні діти та дорослі з інвалідністю (усіх нозологічних форм захворювання) можуть бути забезпечені реабілітаційними послугами  відповідно до Порядку надання окремим категоріям осіб послуг із комплексної реабілітації (абілітації), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 80. Даний Порядок визначає механізм надання особам з інвалідністю та/або дітям з інвалідністю, та/або дітям віком до трьох років, які належать до групи ризику щодо отримання інвалідності (з метою попередження інвалідності), послуг із комплексної реабілітації (абілітації) в реабілітаційних установах комунальної та державної форми власності.

Згідно із статтею 11 Закону України „Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні” (далі – Закон) місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених нормативно-правових актами, зокрема, вживають заходів щодо розширення мережі  реабілітаційних установ.

Статтею 14 Закону визначено, що потреба в державних реабілітаційних установах визначається відповідно до соціально-економічних і демографічних потреб України та її регіонів центральними органами виконавчої влади в межах своїх повноважень. Рішення про їх створення приймаються Кабінетом Міністрів України, міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади.

Потребу в комунальних реабілітаційних установах визначають місцеві органи виконавчої влади. Рішення про їх створення приймаються органами місцевого самоврядування.     

Відповідно до частини другої статті 17 Закону реабілітаційні установи здійснюють комплексну реабілітацію осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю шляхом реалізації, зокрема, медичних, фізичних, психологічних, педагогічних, професійних та інших заходів відновлювального характеру, спрямованих на попередження прогресування патологічного процесу, усунення чи максимально можливу компенсацію обмежень життєдіяльності, відновлення здоров`я та трудових навичок осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, корекцію психічних процесів, здобуття ними освіти, їх трудову зайнятість незалежно від категорії і причин інвалідності.   

ОСОБЛИВА ДИТИНА – ОСОБЛИВИЙ ПІДХІД

Ваша дитина росте, але Ви почали помічати, що вона в своєму розвитку відрізняється від дітей Ваших знайомих чи сусідів. Дитина почала пізніше гулити, тримати голівку, тягнутися до іграшок, хапати їх, захлинається при смоктанні, із запізненням навчилася сидіти, повзати і ходити.

До трьох років у дитини не з’явилося мовлення, вона спілкується за допомогою жестів та окремих складів.

З іграшками і до цього часу гратися не може, лише на короткий термін дитину може привабити чужа або нова іграшка.

Дитина неуважна, казки не слухає, не розуміє їхнього змісту, погано заучує вірші.

В поведінці дитини є моменти, які вас хвилюють: малюк дуже рухливий, неслухняний або, навпаки, млявий, повільний, у нього повсякчас міняється настрій.

Ви бачите ці вади, але у Вас десь жевріє надія, що дитина переросте і буде такою як і всі.

Педагоги садочку радять Вам відвідувати інший, спеціальний сад, де вашій дитині буде краще.

Що ж не так з дитиною? Чим пояснити її стан? Це стан, при якому спостерігається стійке, незворотне порушення пізнавальної діяльності, що зумовлюється органічним ураженням головного мозку.

Цим і пояснюються особливості вашої дитини. У нас особлива дитина, яка потребує особливої уваги!

Шановні батьки!

– Усвідомте, що виховання та навчання дитини – це довгий, складний процес, що потребує Вашого уміння, терпіння, знання.

– Дотримуйтеся режиму.

– Старанно, своєчасно виконуйте побажання і завдання педагогів.

– Допомагайте дитині, але не виконуйте завдання за неї.

– Намагайтеся щоденно закріплювати завдання, по можливості, в ігровій формі.

– Заохочуйте навіть незначні досягнення вашої дитини.

– Не нехтуйте порадами педагогів щодо необхідності консультування та лікування у лікарів–фахівців.

– Ніколи не висловлюйте свої думки щодо педагогів в присутності своєї дитини.

Прийміть до уваги такі поради:

– Любіть та оберігайте свою дитину.

– Не чекайте, що вона буде такою, як Ви, або такою, як Ви хочете.

– Допоможіть їй стати самою собою.

– Будьте добрим прикладом для своєї дитини.

– Не мовчіть зі своєю дитиною; грайтеся з нею, працюйте з нею, розмовляйте з нею.

– Не принижуйте гідності своєї дитини.

– Привчайте дитину до порядку, навчайте бути слухняною, не відкладайте зауваження «на потім».

– Чекайте від дитини тільки таких умінь та оцінок, на які вона здатна.

– Пам’ятайте про велику силу похвали, не чіпляйте на дитину «ярликів».

– Піклуйтеся про створення комфортних умов для розвитку вашої дитини.

Я – особлива дитина!

Любіть мене!

Мені необхідний особливий підхід:

– Своєчасні та систематичні спостереження і лікування у лікарів-фахівців.

– Мені найкраще відвідувати спеціальний заклад, де зі мною будуть займатися вчителі-дефектологи.

– У мене повинні бути гарні, розвиваючі іграшки.

– До мене потрібний індивідуальний підхід.

– Розвивати і навчати мене необхідно повільно на короткотривалих заняттях, часто повторювати і повільно ускладнювати навчальний матеріал.

– Якщо я втомився – дайте мені невеликий відпочинок, або займіть мене чимось іншим.

– Не вимагайте від мене більше, ніж я можу.

 

Ви запланували дитину, чекаєте або вже народили її? Ознайомтесь, будь ласка, із змістом цієї пам’ятки:

– Згадайте, які хвороби перенесли Ви і ваші найближчі родичі.

– Чи були у вашій родині такі, у яких пізно з’явилося мовлення, були труднощі з навчанням у школі?

– Як часто у вашій родині вживають алкогольні напої, наркотичні речовини? Чи палите Ви? А, може, хтось із вас ВІЛ-інфікований?

– Мами! Пригадайте, як протікала ваша вагітність?

– Можливо, в перші три місяці Ви перехворіли респіраторними, інфекційними захворюваннями, або у вас був хламідіоз?

– Чи є у Вас звичка палити, зловживати алкоголем, вживати медпрепарати без призначення лікаря?

– Можливо у Вас була загроза викидня? Анемія плода? Ви падали, або травмували живіт?

– Як відбувалася у вас родова діяльність: проводилася стимуляція пологів, чи це були важкі, затяжні, або стрімкі пологи?

– Ваша дитина народилася за допомогою кесаревого розтину, накладання щипців?

– Коли закричала дитина?

– Чи знаходилась вона якийсь час у барокамері?

– Чи могла дитина самостійно смоктати?

– Можливо, були ще якісь особливості, на котрі необхідно звернути увагу?

Батьки!

– До народження дитини ведіть здоровий спосіб життя: не вживайте алкоголь та наркотики, не паліть.

– Якщо Ви хворіли інфекційними хворобами, маєте хронічні захворювання, отримайте консультацію у лікаря-спеціаліста щодо народження здорової дитини.

– З літератури ознайомтеся з розвитком та становленням психічних процесів (увага, пам’ять, мислення, мовлення) та нормою раннього фізичного розвитку дитини.

– Будь які відхилення у психічному, фізичному розвитку дитини від норми потребують Вашої уваги.

– Не бійтеся звернутися до лікаря-фахівця: невролога, психіатра, які нададуть Вашій дитині фахову допомогу.

– Хай дитина відвідує той дитячий заклад, де найбільше розвинуть її здібності.

Відео-інструкція для батьків дітей з особливими освітніми потребами

“Подання електронної заяви для комплексного психолого-педагогічного обстеження дитини з ООП” 

 

КУ “ІРЦ”Рахівської міської ради підключено до автоматизованої системи інклюзивної освіти

За допомогою порталу інклюзивної освіти батьки можуть:

Зареєструватись та входити у систему за допомогою BankID або ЕЦП; 

  • Подати заявку до інклюзивно-ресурсного центру, не виходячи з дому; 
  • Отримати запрошення на проходження комплексного оцінювання (адреса, дата, час);
  • Зберігати заявку та висновок в електронному вигляді;
  • Контролювати проведення занять з дитиною; 

1.Для того, щоб подати заявку до ІРЦ батькам необхідно перейти на сайт https://ircenter.gov.ua/, знайти необхідний заклад та натиснути кнопку «Зареєструватися». Якщо ви вже зареєстровані то перейдіть до пункту 3. 

2.Заповнюєте необхідні поля: e-mail, прізвище, ім’я, по-батькові (за наявності), тип (батько, мати, представник), паспортні дані (серія, номер, дата видачі, ким виданий), населений пункт, вулиця, будинок, квартира. Обов’язкові поля виділені жирним шрифтом. На вказану Вами електрону пошту прийде логін та пароль для входуна сайт. 

3.На сторінці потрібного ІРЦ вказуєте Ваш логін, пароль та натискаєте «Увійти». 

4.Для створення заявки на прийом до ІРЦ натискаємо «Додати», обираємо ІРЦ, вказавши регіон та потрібний ІРЦ, натискаємо «Далі». На наступному кроці «Подання заявки» заповнюємо поля: населений пункт, заклад освіти, в якому навчається дитина та мета проведення комплексної оцінки. Далі необхідно заповнити данні про дитину, заповнивши поля: прізвище, ім’я, по-батькові, дата народження, свідоцтво про народження (серія, номер, дата видачі), за наявності -паспортні дані (серія, номер, дата видачі, ким виданий). Натискаємо «Зберегти».

 5.Перелік заявок Ви можете переглянути на сторінці «Заявки». 6.На сторінці «Календар» з’явиться інформація, щодо дати та часу зустрічі в ІРЦ.

Інструктивно-методичні матеріали для батьків 

Документи, які потрібні для проведення комплексної оцінки розвитку дитини:

документи, що посвідчують особу батьків (одного з батьків) або законних представників дитини;

свідоцтво про народження дитини;

індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю ( у разі її наявності);

форма первинної облікової документації № 112-0 «Історія розвитку дитини»;

психолого – педагогічна характеристика дитини із зазначенням динаміки та якості засвоєння знань під час навчання, підготовлена педагогічним працівником та затверджена керівником відповідного навчального закладу;

заява батьків, або осіб, які їх замінюють ( заповнюється у ІРЦ )»

 

 

Інформація 

для батьків дітей з ООП стосовно потреби для звернення до фахівців ІРЦ.

      Ваша дитина розте, але ви почали помічати, що вона в своєму розвитку відрізняється від дітей ваших знайомих чи сусідів, зокрема:

    ♦        дитина почала пізніше гулити, тримати голівку, тягнутися до іграшок, хапати їх, захлинається при смоктанні, із запізненням навчилася сидіти, повзати і ходити;

    ♦       до трьох років у дитини не з’явилося мовлення, вона спілкується за допомогою жестів та окремих складів;

    ♦      з іграшками і до цього часу гратися не може, лише на короткий термін дитину може привабити чужа або нова іграшка;

    ♦     дитина неуважна, казки не слухає, не розуміє їх змісту, погано запам’ятовує вірші;

    ♦     у поведінці дитини є моменти, які вас хвилюють: малюк дуже рухливий, неслухняний або, навпаки, млявий, повільний, у нього повсяк час змінюється настрій;

    ♦     ви бачите ці вади, але у вас десь жевріє надія, що дитина переросте і буде такою, як і всі.

Якщо ваша дитина навчається в школі:

    ♦     у дитини є труднощі в засвоєнні освітньої програми чи навчальних предметів;

    ♦     педагоги скаржаться, що у дитини є труднощі в навчанні, конфлікти в класі, агресивність;

    ♦     дитина часто відчуває себе втомленою, не бажає вчитись, виконувати домашні завдання, відвідувати школу;

    ♦     дитина, на ваш погляд, надто рухлива, або, навпаки, довго думає, гірше інших навчається, погано говорить.

згода на обробку персональних даних дитини (заповнюється у ІРЦ ).

Шановні батьки!

  1. Найважливіше для дітей – це увага їх батьків. Приділяйте більше часу для спілкування з дитиною. Вислуховуйте її розповіді про школу, запитайте уточнюючі запитання. І пам’ятайте: те, що здається вам не дуже важливим, для вашого сина чи доньки може виявитися найбільш хвилюючою подією за весь день! Якщо дитина побачить ваш інтерес до її справ і турбот, вона обов’язково відчує вашу підтримку. Слухаючи її уважно, ви зможете зрозуміти, в чому малюкові потрібна ваша допомога, про що слід поговорити з учителем, що реально відбувається з дитиною після того, як ви прощаєтесь з нею біля дверей школи.
  2. Зустрічайтеся з учителями, з класом знайомтеся, з навчальною ситуацією і шкільними правилами, будьте ближчими до школи разом з вашим першокласником. Ваше позитивне ставлення до школи і вчителів полегшить дитині період адаптації.
  3. Помічайте все, навіть найменші досягнення вашої дитини, відзначайте їх, стимулюючи її впевненість у собі, у своїх силах і можливостях.
  4. Оцінюйте не дитину, а її вчинки і дії.

    papa_sdetmi

  5. Не вимагайте занадто багато, особливо в перші місяці навчання.
  6. Пам’ятайте, що школярем стала ваша дитина, а не ви. Підтримуйте самостійність дитини при виконанні домашніх завдань. Це не означає , що допомагати йому взагалі не потрібно, однак відразу позначте для себе межі вашої допомоги і поступово зменшуйте їх.
  7. Будьте уважні до змін настрою дитини, намагайтеся зрозуміти, з чим вони пов’язані.
  8. Розмовляючи про невдачі, помічайте, що вони тимчасові, підтримуйте активність дитини в у подоланні різних труднощів. Необхідно зауважити, що діти, які мають проблеми зі здоров’ям, швидше стомлюються, працездатність їх знижена, навчальне навантаження для них є занадто важким. Такі діти потребують особливого підходу та уваги дорослих.

Крім перерахованих вище рекомендацій, їм необхідно в більшій мірі знизити психологічне навантаження наступними діями:

  • забезпечте перебування дитини у другій половині дня в домашніх умовах, а не в групі продовженого дня, з включенням до її режиму денного сну (або просто пасивного відпочинку);
  • знаходьте час для щоденних прогулянок дитини на свіжому повітрі, а також потурбуйтеся про тривалий нічному сон (не менше 10-11 годин);
  • не скупіться на позитивні почуття по відношенню до таких дітей, вони найбільш чутливі до любові, поваги, уваги та підтримки дорослих.

rorrrДесять кроків, щоб стати кращими батьками

  1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.
  2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.
  3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності.
  4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними-Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти при кожній нагоді.
  5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття.
  6. Хваліть ї заохочуйте дитину.
  7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.
  8. Плануйте розпорядок дня дитини. Діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться розпорядку дня.
  9. У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними у їх дотриманні, намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми.
  • Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.

Факти, що можуть Вас здивувати…

Діти часто не розуміють, чому їх покарано.

Дослідження доводять, що вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими. Пам’ятайте, коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може зрозуміти, за що і чому її покарано.

Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір.

Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що Ви її постійно контролюєте.

Діти мають право на позитивне ставлення до себе.

Уряд України зобов’язався дотримуватись принципів Конвенції Організації Об’єднаних Націй з прав дитини. В ній виголошено, що діти мають права, одним з яких є право на захист від будь-яких форм фізичного і психічного насильства та навмисного приниження.

Як можна допомогти дитині добре поводитись?

Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі й іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре?

Подавайте дітям приклад хорошої поведінки.

Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка – приклад для наслідування.

Змінюйте оточення, а не дитину.

Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.

Висловлюйте свої бажання позитивно.

Кажіть дітям, чого Ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.

Висувайте реальні вимоги.

Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.

Обирайте виховання без побиття та крику.

На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крики є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру.

Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших.