Навчальні програми

29.03.2024

 

Особливості навчання дітей з порушенням слуху

28.03.2024

 

 

 

Вправи

23.02.2024

 

 

 

 

Як працювати з дітьми з інтелектуальними порушеннями. Методи та поради

25.09.2023

Впроваджуємо інклюзію в закладі освіти

14.09.2023

 СПО 1 клас зошит

СПО_2_клас_зошит

СПО-5-клас-зошит(1)

СПО-6-клас-зошит

СПО-7-клас-зошит

СПО 8 клас

 

Інклюзивна освіта: 21 порада для вчителів від експертів та практиків

01.09.2023

 

Як розпочати навчання дитини в інклюзивному класі?

19.05.2023

 

5 типових помилок вчителя у співпраці з асистентом або як зробити так, щоб ваш асистент не бив байдики на задній парті

01.05.2023

 

Зони відповідальності на уроках та поза ними асистента вчителя, асистента дитини та вчителя – юридичне розʼяснення

23.03.2023

 

Робота в АС “ІРЦ” – добавляємо другу ІПР

19.01.2023

Тести з профорієнтації

12.09.2022

 

Методичні_рекомендації

08.09.2022

 

Організація першого рівня підтримки для дитини в закладі  загальної середньої освіти

27.06.2022

 

Як зробити онлайн-уроки інклюзивними:

практичні рекомендації

20.04.22

 

 

Як встановити контакт з дитиною, що пережила травматичний досвід

15.04.2022

 

РОЗРОБЛЕНО ПОРАДИ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ ПІД ЧАС ВІЙНИ

05.04.2022

Як педагогу організувати свою роботу під час війни

Рекомендації вчителям щодо організації навчального процесу в умовах війни

 Шановні вчителі в першу чергу хочемо попросити вас дозволити собі викладати інакше ніж це було до війни. Більшість з нас ніколи не працювали в таких умовах, тому це нормально переживати, що ви не знаєте як проводити заняття чи що не можете їх проводити на тому ж рівні, що й раніше. Як було раніше зараз і не потрібно. Нині дещо знімаємо фокус уваги з академічних успіхів та переводимо увагу на підтримку та нормалізацію психічного стану учнів.

 

Учитель має академічну свободу й може самостійно визначати кількість годин на вивчення тієї чи іншої теми, обирати програмне забезпечення, методи та форми організації навчальної діяльності учнів.

Доцільним також буде проведення індивідуальних зустрічей з новоприбулими учнями з метою представлення закладу освіти як ефективного та безпечного освітнього простору і/або створення стислих інформаційних листів аналогічного змісту.

 

Робота педагогів

 

1. Демонструйте власний спокій та врівноваженість – це найбільш простий спосіб допомогти заспокоїтись іншій людині. Дзеркальні нейрони головного мозку нам в цьому в поміч
2. Якщо маєте змогу дайте учням висловитись та розповісти як у них справи чи настрій. Коли люди називають свої емоції в них змінюється активність у відділах головного мозку (знижується активність лімбічної системи та активується префронтальна кора), що знижує тривогу.
3. Будьте готові до того, що поведінка учнів та здатність засвоювати матеріал змінилась. Стрес, в якому беззаперечно перебувають всі жителі України, може впливати на увагу та пам’ять. Крім того, один з механізмів захисту психіки – це регресія. Тобто деякі діти можуть почати демонструвати поведінку, яка властива меншим за віком учням. Поставтесь до цього терпимо та не докоряйте учням за це.
4. Дозвольте учням говорити про свій сум чи злість та після цього спрямовуйте їх увагу  на маленькі перемоги, сильні сторони, гарні новини. В кожному дні можна знайти щось позитивне, якщо це шукати. Допоможіть учням також побачити це.
5. Якщо вам відомо, що в одного з учнів відбулась жахлива травмуюча подія, проте він\вона самостійно про це не розповідає детально – деталей запитувати не потрібно. Повторення деталей може викликати повторну травматизацію психіки. Також пам’ятайте, що якщо хтось ділиться страшними подіями в групі – це може сприяти травматизації інших учнів слухачів. Якщо в учня є потреба поділитись, за можливості, краще запропонувати йому чи їй поспілкуватись після уроку індивідуально.

Навчальне навантаження та вибір форм і методів навчання в умовах війни

Найбільш оптимальна та безпечна форма організації освітнього процесу в умовах воєнного стану — дистанційна. Корисними у цій ситуації будуть напрацьовані під час пандемії коронавірусу моделі змішаного та дистанційного навчання у синхронному й асинхронному режимах.

Під час онлайн-занять педагогам варто проводити консультації з дітьми, інтегровані уроки, навчальні заняття-бесіди  та творчі заняття.

 Водночас в умовах війни варто оптимізувати навчальне навантаження. Заняття у синхронному режимі важливі для учнів, проте більше в соціально-психологічному аспекті, ніж у навчальному. Тому їх кількість на день має бути принаймні вдвічі меншою, ніж під час дистанційного навчання в мирний час. Решту часу варто присвятити роботі в асинхронному режимі:

• спілкування у месенджерах;
• робота з онлайн-ресурсами;
• виконання дітьми вправ та завдань, що передбачають психологічне розвантаження, техніки врегулювання емоційного стану тощо.

Завдання можуть передбачати читання літератури, перегляд фільмів, малювання, ліплення, інші творчі заняття, що можуть допомогти зняти психічне та емоційне напруження.

Методи роботи з учнями слід добирати відповідно до навчального предмета, віку дітей та їхніх інтересів. Перевагу варто надавати проблемним, пошуковим, творчим методам роботи.

В умовах війни бесіда або діалог кращі за інструкції чи розповіді, а творче завдання – за вправи. Онлайн-ігри, як можна використовувати під час навчання: «365 за шкалою медіаграмотності», «Пригоди Літератуса» і «Медіазнайко».

Оскільки використання групових, колективних форм роботи є ускладненим в умовах дистанційного навчання, варто робити акцент на дискусійних, партнерських варіантах і формах актуалізації опорних знань та закріплення теоретичного матеріалу, що сприятимуть розвитку актуальних соціальної та громадянської ключових компетентностей.

Домашні завдання, що передбачають виконання навчальних завдань із предметів, варто звести до мінімуму. Утім, школи та вчителі можуть це регулювати залежно від ситуації, емоційного стану та потреб дітей.

Розклад занять

Розклад занять в умовах війни має бути гнучким та регулюватися залежно від поточної ситуації.

Час початку першого уроку варто змістити принаймні на годину пізніше, оскільки діти можуть погано спати вночі через повітряні тривоги або психологічно нестабільний стан.

 

   Наостанок, хочемо нагадати вам, про турботу про себе. Пам’ятайте для того, щоб надавати допомогу іншим необхідно відновлювати власний ресурс та задовольнити свої базові потреби. Подбайте для себе про безпечне місце, де ви зможете проводити уроки. Можливо гарне місце біля вікна варто змінити на приміщення з двома стінами. Обговоріть з рідними порядок дій у разі, якщо оголошено тривогу під час того, як ви проводите урок.

 

Плекаємо особисту стійкість та віримо в Україну!

 

Навчання дітей з ООП: адаптація та модифікація навчальних програм

15.02.2022

Рівні підтримки школярів

 

 

Рівні підтримки дошкільників

 

Як заповнювати Класний журнал в інклюзивному класі

17.11.2021

 

 

Державна служба якості освіти України пропонує алгоритм реалізації індивідуальної програми розвитку

08.11.2021

 

 

 

Як працевлаштовувати та оплачувати роботу асистента вчителя у групах подовженого дня – роз’яснення МОН

29.10.2021

Включення дітей з особливими потребами у соціальне середовище особливості формування комунікації та подолання поведінкових розладів

 

29.10.2021

Основні положення законодавства України

 щодо інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами,

в тому числі і з розладами аутистичного спектру (РАС)

29.10.2021

ІПР Зразок

27.09.2021

 

Слабозорі діти в інклюзивному класі: роль учителя й асистента, помилки.

19.03.2021

 

Учні початкових класів з особливими освітніми потребами

19.02.2021

 

 

 

21 сайт для дітей з ООП

24.12.2020

 

 

Внесення  ІПР у систему АС “ІРЦ” (презентація)

Завантажити

 

 

 

 

 

Про затвердження Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів у закладах освіти в період карантину в зв’язку поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)

 

 

Перелік корекційно-розвиткових програм з особливими освітніми потребами

 

Інклюзивна група продовженого дня

11.06.2020

Навчання в інклюзивних класах дітей з тяжкими порушеннями мовлення

02.06.2020

18.05.2020

 

 

Що потрібно знати вчителю про дизграфію.

 

Огляд причин та проявів дисграфії, рекомендація зручного онлайн-інструменту для ефективної діагностики цієї проблеми на ранній стадії.

Серед ваших учнів є діти, які допускають не просто помарки, а помилки, що не піддаються жодному логічному поясненню? Почерк цих школярів, як правило, не відрізняється каліграфічністю, букви різного розміру, рядки нерівні, а кількість помилок – незчисленна. Причому за рівнем інтелекту вони часто не відстають від однолітків, але при цьому погано навчаються.

Чому ж таке трапляється і що, власне, є причиною проблеми? І, головне, як допомогти такій дитині побороти проблему під назвою «дисграфія»?

Прояви дисграфії

Дисграфія (від грец. dis — префікс, що означає розлад, γραφειν — пишу) – це розлад процесу письма, пов’язаний із недостатнім рівнем сформованості психічних функцій, що беруть участь у реалізації та контролі письмового мовлення. Як правило, дисграфія є супутнім проявом дислексії. Діти з такою проблемою відчувають труднощі при засвоєнні матеріалу, хоча їх інтелектуальні здібності переважно повністю зберігаються.

Причини дисграфії

• Спадкова схильність. Дисграфія у дитини має органічний характер, тобто обумовлена особливістю влаштування окремих ділянок головного мозку, що передаються генетично від батьків до дитини.
• Травми та захворювання. Причиною виникнення дисграфії можуть бути внутрішньоутробне інфікування, важкі пологи при народженні такої дитини або перенесені хвороби, які вплинули на розвиток головного мозку. У такому випадку разом із корекційною роботою здійснюється медикаментозне лікування.
• Соціально-психологічні фактори. Причинами дисграфії можуть бути недостатня кількість уваги, яку приділяють батьки дитині, брак близьких мовних контактів, двомовність у сім’ї, культурний рівень родини тощо

 онлайнhttps://youtu.be/n_tgYb5n0t0

Фахові методики діагностики дислексії та дисграфії

Порушення письмового мовлення – проблема серйозна, але, якщо вона обумовлена не спадковістю, її можна подолати за рік-два систематичної корекційної роботи. Для цього необхідно попередньо з’ясувати причини, які спричинили прояв дисграфії у конкретної дитини, та визначити тип порушення. Для цього доречно залучити відповідних фахівців – логопеда, дефектолога, психолога чи психіатра.

Основні види дисграфії

• Акустична дисграфія. При такому порушенні, у дитини виникають труднощі слухової диференціації звуків, хоча вона вірно вимовляє слова. Це проявляється у заміні букв при написанні.
• Артикуляційно-акустична дисграфія. Цей вид порушення полягає у звуковій заміні в усному мовленні, які, відповідно, відтворюються на письмі.
• Аграматична дисграфія. Такий різновид дисграфії проявляється у неузгодженості слів у реченні при письмі. Це обумовлено несформованістю у дитини граматичних систем словотвору.
• Оптична дисграфія. Труднощі засвоєння дитиною зорових образів букв, багато з яких сприймаються схожими (недописування букв, «дзеркальне» зображення літер, або заміна на ті, що мають схожі елементи тощо).
• Дисграфія через несформованість аналізу та синтезу мовного потоку. Проявом такого типу є неспроможність відокремити у мовленні окремі слова, а потім розділити їх на букви та звуки, а також пропуски чи вставка додаткових літер, їх перестановка чи поділ слова на окремі частини.

Діагностика дисграфії

 

Діагностувати наявність дисграфії можна або із залученням спеціалістів, або з використанням спеціального сучасного російськомовного інтернет-інструменту «Дисграфія. Сервіс корекції дисграфії» (з 15 вересня 2018 року ресурс є платним). З його допомогою можна автоматично визначити наявність письмових порушень у дітей віком від 6 до 14 років, навіть на ранній стадії прояву.

Методики виявлення та коригування дисграфії розроблені фахівцями з логопедії, психології, психіатрії і дефектології. Результати діагностики можуть стати основою для подальшої корекційної роботи з відповідними фахівцями. 

Ресурс «Дисграфія. Сервіс корекції дисграфії» створений як частина проекту, де буде зібрана база вправ по кожному виду порушень. Проект був представлений у 2017 році та став переможцем хакатону, отримавши підтримку «Теплиці соціальних технологій».

Прояв оптичної дисграфії

Для того, щоб пройти діагностику після попередньої реєстрації на сайті, необхідно виконати 7 блоків різнотипних завдань на виявлення кожного типу дисграфії.

Інтерактивна діагностика включає такі блоки:

• словотворення – однина/множина (16 питань);
• складання речення із запропонованих слів у невизначеній формі (6 речень);
• словотворення – закінчення (13 завдань);
• розкриття дужок, написання слів разом чи окремо (6 завдань);
• складання слів з анаграм (4 завдання);
• заповнення пропущених букв у слові (6 завдань);
• відтворення у письмовій формі тексту на слух після прослуховування відповідного запису.

Згідно з результатами онлайн-діагностики, при виявленні порушень здійснюється диференціація типу дисграфії, визначається ступінь її проявлення та надаються рекомендації щодо подальшої корекційної роботи з фахівцями.

Наявність дисграфії може стати проблемою, яка вплине на все подальше життя сьогоднішнього школяра, а може бути вирішена за кілька років. І саме від небайдужості дорослих залежить, чи зможе дитина подолати цю проблему і як це вплине на становлення її особистості у подальшому!

Збірник корекційних вправ

для розвитку психічних процесів у дітей із затримкою психічного розвитку

Zbirnik

Поради вчителям, які навчають дітей з інтелектуальними порушеннями.

https://vseosvita.ua/library/poradi-vcitelam-aki-navcaut-ditej-z-porusennam-intelektu-z-legkou-rozumovou-vidstalistu-14334.html

Корекційно-розвивальні заняття

для дітей з особливими освітніми потребами:

основні завдання та напрямки роботи

Вступ

Інклюзивне навчання в умовах ДНЗ забезпечує доступ до освіти дітей з особливими потребами за рахунок застосування методів навчання, що враховують індивідуальні особливості таких дітей. В основу інклюзивної освіти дошкільників покладена ідеологія, яка виключає будь-яку дискримінацію дітей, забезпечує рівноцінне ставлення до них, але створює спеціальні умови для їх перебування в ДНЗ.

 Отримані поза соціумом знання і вміння не можуть допомогти дітям з особливими освітніми потребами цілковито адаптуватися в суспільстві, підготуватися до подолання неминучих життєвих труднощів, до навчання в школі, а, отже, реалізуватися в повній мірі як рівноправні і повноцінні члени суспільства. Діти з особливими освітніми потребами в умовах ДНЗ активно включаються в освітній процес. Вони осягають основи незалежного життя, засвоюють нові форми поведінки, спілкування, взаємодії, вчаться виявляти активність, ініціативу, свідомо робити вибір, досягати згоди у розв’язанні проблем, приймати самостійні рішення тощо.

Аналіз закордонної практики свідчить, що інклюзивна освіта передусім є можливістю для дітей з не різко вираженими вадами психофізичного розвитку. Це, зокрема:

• окремі форми затримки психічного розвитку;
• певні мовленнєві відхилення;
• зниження слуху чи зору;
• нескладні опорно-рухові вади;
• порушення емоційно-вольової сфери та ін.

Якщо такі діти мають збережений інтелект, самостійно себе обслуговують, адекватно контактують з однолітками, мають сімейну підтримку, то, за умови фахового психолого-педагогічного супроводу, вони цілком можуть засвоювати культурний досвіт у середовищі здорових однолітків. Згідно з Концепцією розвитку інклюзивного навчання в Україні здійснюється активний пошук та впровадження ефективних шляхів соціальної взаємодії дітей, що потребують корекції психофізичного розвитку, із їхніми здоровими однолітками. Найпершими, хто помічає проблеми та труднощі у розвитку дитини є батьки, лікарі-педіатри, вихователі. Тому дуже важливо, щоб вони не зволікали, не чекали на спонтанне усунення вади, а звернулися до фахівців.

  Одним із аспектів інклюзивної освіти є забезпечення ефективності навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку в умовах ДНЗ та їх соціалізація. Діти з особливими освітніми потребами стають частиною  життя дошкільного закладу, вони включаються в групи загального розвитку. До них ставляться як до рівних і як таких, що заслуговують на повагу і сприйняття їх такими, які вони є.  

Сприятливе соціальне та розвивальне середовище в групі та ДНЗ вцілому є однією з вихідних умов розв’язання проблем інклюзивної освіти. Тому забезпечення такого середовища – одне із основних завдань психолого-педагогічного супроводу дітей, що потребують корекції психофізичного розвитку в умовах ДНЗ.  

Для створення оптимальних умов інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами проводяться як індивідуальні,  так і групові заняття з корекції їх вад розвитку. Особливої уваги потребують ці діти на спільних заняттях з дітьми загального розвитку. Вихователі, проводячи заняття по підгрупах, першими на заняття залучають дітей молодшої підгрупи, до якої запрошується також і «інклюзивна» дитина.

Робота  з дітьми, що мають особливі освітні потреби, здійснюється за допомогою таких методів:

• бесіда,
• переконання,
• розгляд проблемних ситуацій,
• сюжетно-рольові ігри,
• перегляд спеціально відібраних відео сюжетів,
• читання творів дитячої художньої літератури,
• розгляд картин та бесіда за змістом,
• робота на індивідуальних картках,
• вправи з розвитку дрібної моторики,
• коригувальні вправи та вправи лікувальної гімнастики тощо.

Корекційно-розвивальні заняття проводять спеціалісти ДНЗ:  практичний психолог, вихователі, інструктор з фізкультури, музкерівник, логопед. Велика увага таким дітям приділяється медичним персоналом закладу та методичною службою ДНЗ.

Корекційно-розвивальні заняття

для дітей зі зниженим зором

Мета: створення та забезпечення рівних можливостей для отримання доступної, якісної та ефективної дошкільної освіти, повноцінного психофізичного та особистісного розвитку, соціалізації та інтеграції дітей зі зниженим зором через розвиток порушених фізичних та психічних функцій засобами корекційно-компенсаторного впливу.

Основними завданнями корекційно-розвивальних занять є:

1. 1. Розвиток та виправлення функцій зору, подолання вторинних порушень пізнавальної, орієнтувальної діяльності, мовлення, фізичного розвитку.
2. Компенсація і корекція порушень розвитку шляхом психолого-педагогічних (мовних, ігрових, музичних та ін.), лікувально-профілактичних (здоров’язбережувальних) методик з максимальним використанням засобів індивідуальної корекції.
3. Надання допомоги для засвоєння системи знань, умінь і навичок в обсязі, визначеному державним стандартом дошкільної освіти, повноцінного розвитку особистості дитини, її пізнавальних і творчих здібностей.
4. Адаптація розвивального предметно-ігрового середовища до пізнавальних можливостей дітей зі зниженим зором для опанування ключових життєвих компетентностей.
5. Розвиток слухового, дотикового, зорового, кінестетичного сприймання ознак та властивостей навколишнього світу. Формування уявлень про предмети, які наповнюють оточуючий простір.
6. Орієнтування у замкненому та вільному просторі.
7. Розвиток особистісної, емоційно-вольової сфери та комунікативних навичок.
8. Накопичення необхідного досвіду самообслуговування та самостійної життєдіяльності.
9. 9. Охорона і зміцнення фізичного і психічного здоров’я дошкільнят.

Основні напрями корекційно-розвивальної роботи:

• розвиток залишкового зору;
• розвиток психічних і сенсорних функцій;
• розвиток мовлення;
• орієнтування в просторі та мобільність;
• соціально-побутове орієнтування;
• лікувальна фізкультура, ритміка.

 

Корекційно-розвивальні заняття

з дітьми глухими та зі зниженим слухом

Мета: формування у дошкільників способів орієнтування, комунікативної діяльності, засвоєння навчального матеріалу, всебічний розвиток особистості, створення передумов для соціальної адаптації та інтеграції дітей.

Основними завданнями корекційно-розвивальної роботи є:

1. Розвиток особистості (когнітивної, емоційно-вольової, ціннісно-мотиваційної і поведінкової сфер) та формування комунікативних навичок за допомогою словесної та жестової (за потребою) мов.
2. Подолання  вторинних порушень пізнавальної  діяльності.
3. Удосконалення навичок спілкування на слухо-зоровій основі (використання збережених аналізаторів та розвиток слухового сприймання) та продукування мовлення.
4. Розширення поняття про навколишнє довкілля, поповнення запасу словесних (та жестових) одиниць.
5. Посилення слухового компоненту в умовах слухо-зорового та вібраційного сприймання мовлення.
6. Індивідуальна  корекція  порушень  розвитку  засобами лікувальних методик (медикаментозної, масажу, лікувальної фізкультури, фізіотерапії, психотерапії та ін.).
7. Охорона і зміцнення фізичного і психічного здоров’я дошкільнят.

Основні напрями корекційно-розвивальної  роботи:

• розвиток слухового сприймання та формування вимови;
• заняття на розвиток музично-ритмічних рухів;
• фонетична ритміка;
• психосоціальний розвиток, що забезпечується засобами словесної та жестової (за потребою) мов.

Індивідуальна робота з розвитку слухо-зоро-тактильного сприймання мовлення та формування вимови проводиться щоденно на індивідуальних заняттях. Дитина відвідує індивідуальні заняття не менше 3-х разів на тиждень тривалістю  не менше 20 хвилин.

 

Корекційно-розвивальні заняття

для дітей з  порушеннями мовлення

 Мета: компенсація порушень мовленнєвого розвитку та створення умов для формування навичок вільної комунікації, що сприятиме включенню дітей з порушеннями мовлення до суспільного життя.

Основними завданнями корекційно-розвивальних занять є:

1. Визначення порушень мовленнєвого розвитку та механізмів їх виникнення (діагностика звуковимови, стану артикуляційного апарату та рівня розвитку мовлення дитини).
2. Подолання виявлених порушень з урахуванням механізмів їх виникнення та з опорою на найбільш збережені компоненти мовленнєвої та пізнавальної діяльності.
3. 3. Засвоєння лексико-граматичних категорій, збагачення словника.
4. Попередження появи вторинних порушень мовленнєвого (дисграфії, дизорфографії, дислексії тощо) та пізнавального розвитку.
5. Формування здатності здійснювати комунікацію в різних сферах спілкування з урахуванням мотивації, мети та соціальних норм поведінки.
6. Нормалізація м’язового тонусу організму дитини через інтеграцію мовленнєвої, пізнавальної, рухової діяльності.
7. Охорона і зміцнення фізичного і психічного здоров’я дошкільнят.

Основні напрями корекційно-розвивальної роботи:

• логопедична робота під час режимних моментів (автоматизація звука; диференціація звука; закріплення вимови звука; збагачення словника; автоматизація правильного вживання різних граматичних категорій тощо);
• розвиток діалогічного та монологічного мовлення;
• логоритміка;
• лікувальна фізкультура.

Корекційно-розвивальні заняття

для дітей із затримкою психічного розвитку

 Мета: формування пізнавальної діяльності дітей, емоційно-вольової сфери, позитивних характеристик особистості дитини, мовлення, психомоторного розвитку.

Основними завданнями корекційно-розвивальних занять є:

1. Цілеспрямоване формування пізнавальної діяльності:

• розвиток сенсорно-перцептивної діяльності і формування еталонних уявлень;
• розвиток мнемічної діяльності;
• формування мислительної діяльності у взаємозв’язку з мовленнєвим розвитком;
• розвиток розумових здібностей шляхом опанування дій заміщення і наочного моделювання в різних видах діяльності (ігрова, предметно-практична, навчальна);
• розвиток творчих здібностей.

2. Формування ігрової, предметно-практичної та навчальної діяльності.  
3. Корекційний розвиток емоційно-вольової сфери:

• формування здатності до вольових зусиль, довільної регуляції поведінки;
• подолання вже сформованих негативних  якостей особистості;
• попередження й усунення афективних та інших негативних відхилень у поведінці.

4. Розвиток мовлення.

            Розвиток усного мовлення шляхом:

• корекції порушень звуковимови одночасно з формуванням фонематичних процесів;
• розвиток словника й граматичного ладу мовлення;
• розширення обсягу словника, уявлень про довкілля у процесі мовленнєвої й пізнавальної діяльності;
• формування умінь узгодження слів у реченні, зв’язного мовлення;
• формування комунікативного мовлення (ініціювання контакту, взаємодії та підтримування спілкування з дорослими та однолітками).

            Формування писемного мовлення:

• розвиток фонематичного слуху, складового аналізу й синтезу;
• формування навичок поскладового читання;
• формування мотивації оволодіння графічним зображенням елементів букв;
• формування мовних операцій.

5. Розвиток психомоторики:

• формування рухових вмінь та навичок;
• розвиток координації рухів, спритності, сили, витривалості;
• розвиток відчуття ритму;
• розвиток правильної постави, ходи, грації, рухів;
• розвиток загальної та дрібної моторики;
• розвиток моторних функцій і дихання.

6. Охорона і зміцнення фізичного і психічного здоров’я дошкільнят.

Основні напрями корекційно-розвивальної роботи:

• розвиток психомоторики;
• розвиток мовлення;
• розвиток емоційно-вольової сфери;
• формування пізнавальної, предметно-практичної та навчальної діяльності.

Корекційно-розвивальні заняття для дітей

з порушенням опорно-рухового апарату

 

Мета: створення та забезпечення психофізичного та особистісного розвитку дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, корекції наявних порушень психофізичного розвитку та забезпечення умов для розвитку усіх психічних процесів, що сприятиме максимальній соціалізації таких дітей.

Основними завданнями корекційно-розвивальних занять є:

1. Визначення наявних порушень психофізичного розвитку дитини із порушеннями опорно-рухового апарату.
2. Подолання порушень з урахуванням механізмів їх виникнення та з опорою на найбільш збережені функціональні системи розвитку.
3. Попередження появи та корекція вторинних порушень психофізичного розвитку.
4. Формування здатності здійснювати комунікацію в різних сферах спілкування з урахуванням мотивації, мети та соціальних норм поведінки.
5. Нормалізація м’язового тонусу організму дитини через інтеграцію мовленнєвої, пізнавальної, рухової діяльностей.
6. 6. Охорона і зміцнення фізичного і психічного здоров’я дошкільнят.

Основні напрями корекційно-розвивальної роботи:

• корекція порушень опорно-рухового апарату;
• корекція порушень психофізичного розвитку;
• ранкова та гігієнічна гімнастика після сну;
• лікувальна гімнастика;
• самомасажі;
• загартувальні процедури;
• корекція мовлення;
• ЛФК.

Корекційно-розвивальні заняття 

для дітей з інтелектуальними порушеннями.

 

Мета: психосоціальний розвиток та корекція психофізичних порушень дітей з інтелектуальними порушеннями.

Основними завданнями корекційно-розвивальних занять є:

1. Формування особистісних якостей дитини, розвиток і корекція всіх її психічних процесів, сприяння її психологічної адаптації та соціальної реабілітації.
2. Розвиток та подолання порушень мовлення дитини (усного та писемного), її дихання та голосу, попередження можливих вторинних розладів.
3. Корекція та компенсація загальної та дрібної моторики дитини.
4. Корекція та розвиток рухових порушень та недоліків фізичного розвитку, формування вмінь диференціювати рухи відповідно до ступеня мускульних навантажень, темпу рухів, підпорядкування рухів музиці.
5. Охорона і зміцнення фізичного і психічного здоров’я дошкільнят.

Основні напрями корекційно-розвивальної роботи:

• розвиток та корекція психосоціального розвитку;
• корекція вад мовлення;
• лікувальна фізична культура;
• ритміка.

Основним  завданням корекційно-розвивальних занять для дитини з помірною розумовою відсталістю є формування у неї навичок життєдіяльності  в соціальному середовищі.

Досягнення цієї мети забезпечується розв’язанням наступних завдань:

• соціальна адаптація дитини;
• корекція порушень розвитку;
• загальний фізичний розвиток у відповідності з можливостями дитини.

У роботі з цією категорією дітей важливо приділяти увагу формуванню у них певного обсягу знань, адекватність поведінки та вміння діяти у конкретних життєвих ситуаціях.

Корекційно-розвивальні заняття для дітей,

 які мають розлади аутистичного спектра

 

 Мета: психосоціальний розвиток та корекція психофізичних порушень у дитини з розладами аутичного спектра.

Напрями корекційно-розвивальної роботи та завдання,

реалізація яких в умовах мікрогрупи сприяє досягненню мети:

1. Розвиток психомоторики (гармонізація психофізіологічного статусу; збагачення рухового досвіду; тренування психомоторних функцій та властивостей (координованість, статична і динамічна рівновага, спритність, витривалість).
2. Сенсорний розвиток, сенсорна інтеграція:

• розвиток моторної імітації;
• збагачення чуттєвого досвіду;
• формування полісенсорного сприймання;
• коригування сенсорної гіперчутливості;
• розвиток відчуття ритму;
• розвиток дрібної моторики та зорово-моторної координації.
• розширення пізнавальних інтересів (долання стереотипів).

7. Соціально-комунікативний розвиток:

• формування здатності виконувати соціальні норми та правила поведінки;
• формування навички підпорядковуватися інструкціям;
• формування комунікативних умінь, у тому числі невербальних, та навичок діалогу;
• розвиток мовлення дитини (активний та пасивний словниковий запас); стимулювання розвитку зв’язного мовлення;
• формування здатності брати участь у соціально-рольових іграх;
• формування соціально-побутових навичок.

8. Охорона і зміцнення фізичного і психічного здоров’я дошкільнят.

Положення про дистанційне навчання.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13

Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних завладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами

https://mon.gov.ua/storage/app/uploads/public/5b5/ac5/f0c/5b5ac5f0c1858354894747.pdf

Методичні рекомендації для педагогічних працівників
щодо організації навчання учнів з особливими освітніми потребами на період карантину

Дистанційне навчання дає великий простір для творчості вчителя. Активна робота з електронними засобами інформації дозволяє вчителеві крокувати в ногу з часом, удосконалювати свою педагогічну майстерність.

 Створення електронних ресурсів, програмного матеріалу для проведення занять за технологією дистанційного навчання позитивно впливає на процес навчання дітей з особливими освітніми потребами. З метою неперервності освітнього процесу рекомендуємо організувати дистанційне навчання учнів з особливими освітніми потребами.

Рекомендації щодо здійснення дистанційного процесу навчання учнів з особливими освітніми потребами на період карантину:
– підготовлений вчителем навчальний матеріал розміщується в мережі Інтернет, попередньо домовившись з учнями та їх батьками про місце їх розташування (найзручніше використовувати хмарні технології – розмістити завдання на Google Диску та відкривши доступ до конкретних завдань для конкретної дитини);

-виклад матеріалу здійснюється відповідно до державного стандарту, освітнього рівня здобувачів освіти, а також враховуючи індивідуальні особливості, можливості та потреби учня;
на початку запропонованого матеріалу вчитель зазначає мету заняття, очікувані результати;

-при підборі навчального матеріалу використовуються веб-ресурси, відеоролики, мультимедіа, онлайн-тестування, анімація, власні авторські матеріали тощо. Рекомендуємо скористатися матеріалами, розміщеними на сторінці Херсонського обласного Ресурсного центру підтримки інклюзивної освіти КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» за посиланням https://www.facebook.com/groups/467240564019004/ . Матеріал викладається в яскравій формі, що позитивно впливає на мотивацію навчання;
разом із навчально-пізнавальними готуються завдання практичного спрямування та завдання на перевірку знань;

– не залишаються без уваги вчителя й здоров’язбережувальні вправи, які рекомендується виконувати учню під час роботи вдома над темою уроку;
учень виконує завдання у зручний для нього час. Він самостійно працює над теоретичними питаннями та практичними завданнями, питаннями на рефлексію. Має можливість перевірити отримані знання через систему тестових завдань, оцінити свою роботу з теми уроку та радіти успіху відкриття нового;
учитель слідкує за виконанням завдань учнем, вносить корективи, надає консультації, знаходить нові форми дистанційного викладу навчального матеріалу;

– учитель повинен швидко відповідати на листи та повідомлення про виконання учнем завдань; хвалити за оперативність своїх учнів; встановлювати графік спілкування в режимі on-lіne і чітко його дотримуватися; створювати атмосферу психологічного комфорту, сприятливий настрій, емоційне піднесення.

Рекомендації щодо умов організації
дистанційного навчання дітей з порушеннями зору:

– адаптація змісту навчання в залежності від способу сприймання (збільшення шрифту та контрастності, схематизація зображень, використання шрифту Брайля, освітлення тощо);

– зменшення часу зорового навантаження, заміна візуальної інформації тактильною та аудіоінформацією;
використання альтернативного зоровому сприймання (дотикове обстеження, слухове сприймання тощо);

– додаткове стимулювання активності та самостійності учня;
під час пояснення навчального матеріалу необхідно максимально використовувати приклади реального життя та конкретний матеріал, які допоможуть встановити зв’язки між абстрактними поняттями і досвідом дитини;
формувати уявлення, використовуючи реалістичні зображення, реальні моделі, схеми, таблиці та ін.;

– орієнтувати дитину на пошук додаткової інформації про незрозумілі, нові об’єкти;

– плануючи виклад навчального матеріалу, потрібно передбачити, який практичний матеріал може знадобитися дитині під час виконання завдань;
дитина з порушеннями зору може потребувати додаткового пояснення перед початком виконання завдання;

– виклад нового матеріалу слід узгоджувати з наявним досвідом і знаннями дитини;

– тексти для читання, великі за обсягом, дитині може прочитати дорослий чи дати його в аудіозаписі, дозволяючи пропустити частину тексту, якщо це не вплине на його розуміння та виконання завдань;
розвивати загальну та дрібну моторику шляхом виконання вправ на розвиток координації, рівноваги, витривалості. Слід пам’ятати, що дитині з порушеннями зору недостатньо продемонструвати виконання вправи чи надати словесну інструкцію, слід виконати рух разом з нею, безпосередньо керуючи рухами тіла чи рук;
для певних завдань, пов’язаних із читанням, записуванням, давати більше часу для їх виконання;

-для позначення текстів для читання варто використати кольорові позначення, обводити текст контуром;

– збільшувати контрастність (жирність) друкованої інформації, міжрядковий інтервал. Чорно-білий або чорно-жовтий контраст забезпечують найкраще зорове сприймання. Добре сприймаються дітьми насичений синій, зелений або фіолетовий колір на світло-жовтому тлі, варто уникати червоного кольору (при певних порушеннях зору цей колір не сприймається);
копії друкованих матеріалів мають бути максимально чіткими;
дитині краще виконувати записи темною чорною ручкою (маркером) замість синьої, в жодному разі не олівцем.

Рекомендації щодо умов організації
дистанційного навчання дітей з порушеннями слуху:

-мотивувати дитину до навчальної діяльності за допомогою ситуації успіху, з опорою на досвід та інтереси дитини;

-надавати роз’яснення абстрактним поняттями, пов’язувати їх з досвідом дитини та інше;

-заохочувати незалежність та самостійність дитини;
зважати на миттєвість сприймання значно меншої кількості інформації, порівняно з однолітками без порушень слуху (як на слуховій, так і на зоровій основі);

-чергувати навантаження на слуховий та зоровий аналізатор для зменшення втомлюваності й відволікання;

-надавати час для закінчення однієї навчального дії й переходу до іншої;
надавати час для запам’ятовування та уточнення навчального матеріалу;
використовувати наочність, зокрема фільми та відео із субтитрами;
використовувати покрокові або візуальні інструкції на підкріплення усного мовлення;

-адаптувати/модифікувати процес та результат діяльності відповідно до освітніх потреб дитини;

– використовувати альбоми та таблиці для розвитку мовлення, картки з ілюстраціями словесною та жестовою мовами, дидактичні ігри (малюнки для складання задач, набір текстів тощо.

Рекомендації щодо умов організації
дистанційного навчання дітей з порушеннями мовлення

Важлива особливість розвитку мовлення дитини полягає у тому, що вона є складовою когнітивної сфери. Саме тому важливо приділяти увагу формуванню уміння дитини сприймати, зосереджувати увагу, запам’ятовувати і контролювати себе:

-уважно проаналізувати інструкцію до завдання на предмет наявності складних для сприймання слів (як з точки зору розуміння їх значення, так і з точки зору звукової структури слів, оскільки довгі слова з декількома збігами приголосних є складними для сприймання) і вдосконалити її так, щоб дитина зрозуміла;

-перевірити доступність змісту завдання з огляду на особливості мовлення дитини: наприклад, дитина ще не готова вставити певні слова, які містять «проблемні» звуки у передбачені завданням місця з опорою лише на власні уявлення, тоді завдання вчителя полягає у тому, щоб забезпечити необхідну опору у вигляді надрукованих слів або картинок, які відповідають потрібним для успішного виконання завдання словам);

-визначити прийнятний для дитини обсяг завдання, обрати правильний темп його виконання (наприклад, дати змогу витратити стільки часу, скільки необхідно для правильного виконання завдання):
передбачити необхідні «опори» ( картинки, додатковий друкований матеріал, алгоритм виконання завдань, ( прямі, опосередковані, навідні запитання);

– скорочувати текст для читання; використовувати простіший або альтернативний текст, адаптовані навчальні тексти надруковані великим шрифтом;
навчальні завдання мають бути короткими, зрозумілими за змістом.

Рекомендації щодо умов організації
дистанційного навчання дітей з порушеннями опорно-рухового апарату
Під час організації навчальної діяльності дітей з порушеннями опорно-рухового апарату важливого значення має створення таких умов, які б дали змогу опановувати знання з опорою на збережені функції організму дитини.
модифікація змісту навчальних завдань до особливих освітніх потреб дитини, що полягає у зменшенні обсягу та спрощенні характеру матеріалу, спрощенні складного матеріалу;

– використання наочності у процесі навчання. Наочність має бути конкретною, без абстрактних зображень і деталей, що відволікають від сприймання об’єктів;

– повторюваність у навчанні. Доцільно використовувати варіативність засобів та методів повторення для запам’ятовування матеріалу;
позитивне оцінювання навіть найменших успіхів дитини;
чіткий виклад та уточнення навчального завдання, використовувати розвиваючі ігри тощо;

– заохочення дитини до опису, уточнення виконання нового завдання;
вибору (з боку батьків та дитини) і рекомендації (з боку педагогів) найзручнішого засобу для фіксації навчальної інформації (наприклад, аркуші у клітинку краще використати навіть на уроках української мови);

-передбачення оптимального навантаження письмовими роботами з урахуванням порушень загальної та дрібної моторики пальців рук;
передбачення варіативності письмових робіт – не лише самостійне письмо, а й роздаткові картки з друкованою основою;

-збільшення часу на виконання письмових завдань.
У разі порушень зорово-просторової координації варто використовувати наступні прийоми: спеціально вказати (різні позначення) рядок і місце, де потрібно починати писати, малювати;

-позначати відстань між рядками чи частинами завдання;
під час виконання арифметичних дій у стовпчик можна розфарбувати клітинки олівцем, наприклад, сотні – зеленим, десятки – синім, одиниці – червоним;

– використовувати перфокарти;

– під час читання використовувати спеціальні закладки з прорізами для фіксування слова, словосполучення чи речення;

Рекомендації щодо умов організації
дистанційного навчання дітей з порушеннями інтелектуального розвитку

У дитини спостерігаються низький рівень активності та пізнання; її безпосередні потреби та емоційні прояви не підпорядковуються мисленню, а й, відтак – не усвідомлюються і не контролюються самою дитиною. Часто у дітей, які мають порушення інтелектуального розвитку, можна спостерігати прояви почуттів. Недостатній розвиток мислення, його критичності обмежує можливість дітей аналізувати свою поведінку. Для таких дітей характерні труднощі в соціальній адаптації, формуванні інтересів. У багатьох із них порушується фізичний розвиток, виникають труднощі артикуляції, рухової моторики, порушується нормальний розвиток пізнавальних, психічних процесів, погіршується сприймання, пам’ять, словесно-логічне мислення.
Загальні рекомендації щодо розвитку когнітивної сфери:
Сприймання: поділ складного матеріалу на частини; збільшення часу для усвідомлення завдання; уповільнення темпу викладу матеріалу; використання наочності, активізація знань дітей з метою використання їх власного досвіду; порівняння сприйнятого зі зразком.

Увага: допомога у перевірці правильності виконаних дій; формування навичок самоконтролю; навчання вмінню порівнювати свої роботи зі зразком.
Пам’ять: мінімальна кількість нових термінів, понять на одному уроці; поділ матеріалу на частини; повторення матеріалу; закріплення вивченого матеріалу з опорою на наочність, емоційну пам’ять з поступовим переходом до словесно-логічного запам’ятовування.

Мислення: зменшення обсягу матеріалу, спрощення інформації для засвоєння; навчання застосовувати знання на практиці; поділ складних тем на частини; поступове формування вміння порівнювати, використовувати план, інструкцію, схеми тощо; формування вмінь виділяти різні аспекти предметів і явищ; вчити міркувати вголос про способи та послідовність виконання завдань.
Інтелектуальна сфера: урахування індивідуальної працездатності дитини відповідно до її можливостей; урізноманітнення методів і прийомів навчання; створення умов, які стимулюватимуть учнів до навчання і запобігати виникненню втоми.

Загальні рекомендації щодо організації навчальної діяльності:
модифікація змісту освіти до особливих освітніх потреб дитини, що полягає у зменшенні обсягу та спрощенні характеру матеріалу, спрощенні складного матеріалу тощо;

– використання наочності у процесі навчання, наочність має бути конкретною, без абстрактних зображень і деталей, що відволікають від сприймання об’єктів;

-уповільненість процесу навчання. Надається більше часу для обдумування відповіді та запису;

-повторюваність у навчанні. Доцільно використовувати варіативність засобів та методів повторення для запам’ятовування матеріалу;
позитивне оцінювання навіть найменших успіхів дитини;

– в процесі навчання дітей, які мають порушення інтелектуального розвитку, необхідно використовувати спеціальне обладнання, серед якого, зокрема, спеціальні підручники, площинні моделі, об’ємні муляжі, розвиваючі ігри тощо.

Рекомендації щодо умов організації
дистанційного навчання дітей з розладами аутистичного спектру

Особливості проявів, рівень здібностей дітей, а також інші характеристики при розладах аутистичного спектру можуть бути у різноманітних комбінаціях, а порушення можуть мати різні ступені тяжкості (від цілковитого занурення у власний світ та відсторонення від оточення до мінімальних аутистичних проявів, таких як: захоплення винятково власними інтересами та значні труднощі під час спілкування, взаємодії з людьми).

 Головна особливість інтелектуального розвитку дітей з розладами аутистичного спектру – це здатність виконувати завдання абстрактного характеру і нездатність виконати завдання аналогічної складності з конкретним змістом.

Визначити перешкоди, які заважають дитині адаптуватися до освітнього процесу. З’ясувати характерні для дитини з аутизмом «бар’єри навчання».
Найважливішим елементом організаційних питань навчання є розклад, який оформлюється як серія картинок, фотографій, піктограм (з надписами або без них). Так дитину вчать розуміти зміст розкладу, привчають послідовно виконувати певні завдання. Форматом розкладу може бути альбом або папка з файлами, де розміщено у певній послідовності малюнки, фотографії, піктограми або надписи.

Візуалізовані правила. Зокрема, правила, що пов’язані з вимогами до учня в закладі освіти. Одні з перших правил, яким треба навчити дитину, – «Стоп», «Спочатку – потім», «Твоя черга – моя черга». При цьому слід враховувати:
– правил має бути не більше п’яти водночас. – Вони мають бути конкретними, простими, однозначними;

– правила мають бути привабливими (можливо, з гумором, у вигляді віршу тощо;

– правила мають бути змінними, враховувати актуальність розвитку конкретних учнів та усього класного колективу.
Надання консультацій і зразків виконання будь-яких завдань, які дитина вважає занадто важкими для себе.

Поступове збільшення кількості завдань, які потрібно виконати.
Використання візуальних засобів, презентацій предметів.
Сприяння соціальному розвитку і розвитку мовлення.

Рекомендації щодо умов організації
дистанційного навчання дітей із затримкою психічного розвитку

Затримка психічного розвитку характеризується як межовий стан між нормою та порушенням розвитку дитини, якому властиві негрубі недоліки інтелектуальної та емоційно-вольової сфери, що виявляються у зниженні навчально-пізнавальної діяльності та соціальної адаптації в цілому. Такий стан визначається як порушення темпу психічного розвитку, коли окремі психічні функції (пам’ять, увага, мислення, емоційно-вольова сфера) відстають від усталених психологічних норм даного віку. Якщо по закінченні молодшого шкільного віку залишаються ознаки недорозвитку психічних функцій, то йдеться про конституціональний інфантилізм чи інтелектуальні порушення.
Загальні рекомендації щодо розвитку когнітивної сфери:
Навчальні завдання спрямованні на розвиток всіх видів сприймання, особливо зорового та слухового, на базі яких розвиваються вищі психічні функції;

– під час навчання необхідно розвивати працездатність, уміння зосереджувати увагу та цілеспрямовано працювати: ставити перед собою мету, усвідомлювати способи її досягнення, адекватно оцінювати результати;
доцільно розвивати навчальну мотивацію, бажання вчитися, віру дитини у власні можливості;

– розвивати пізнавальну діяльність. Спеціально вчити розрізняти та називати колір, форму, розмір предметів, їх розташування у просторі, застосовувати ці знання практично; виділяти та пояснювати просторові відношення між предметами, використовувати це у практичній діяльності;

-формувати вміння орієнтуватися в сторонах предметів, які знаходяться перед дитиною – визначати орієнтири на аркуші паперу, в альбомі; вміти знаходити верх і низ, правий і лівий бік тощо. Розуміння просторових відношень впливає і на мовленнєвий розвиток дитини;

– формувати вміння працювати за інструкцією, послідовно виконувати завдання. Таку роботу можна проводити під час конструювання, малювання, ліпленням. Виготовлення навіть простих фігурок з пластиліну чи глини потребує узгоджених рухів і актів сприймання, аналізу зразка за різними ознаками та відтворення цих ознак у виробі. Крім того, робота з пластичним матеріалом розвиває дрібні рухи кисті руки, що позитивно впливає і на мовленнєву функцію.

Загальні рекомендації щодо навчальної діяльності:

– з метою запобігання втомлюваності дитини під час освітнього процесу слід змінювати види діяльності, використовувати у процесі викладу матеріалу цікаві факти, приклади, організовувати фізкультхвилинки;
акцентувати увагу на розвиток спостережливості, формуванні навичок і вмінь самостійно оволодівати знаннями та користуватись ними;

 – виявляти прогалини у знаннях з метою їх поступового заповнення, аби не допустити посилення відставання від інших учнів;
стимулювати активність під час занять, підтримувати навіть незначні успіхи;
враховувати труднощі запам’ятовування. У процесі виконання практичних завдань додатково пояснювати навчальний матеріал, надавати можливість виконувати завдання у повільнішому темпі,
ставити додаткові запитання з метою глибшого розкриття змісту завдання, наводити вже відомі дітям приклади;

– використовувати поетапну інструкцію, додавати письмові інструкції до завдання, формувати вміння планувати свою діяльність, словесно звітувати, поступово підвищувати темп роботи дитини;

– адаптувати завдання з урахуванням особливих освітніх потреб дитини. Як правило, для надання психолого-педагогічної допомоги дітям з ЗПР використовується набір дидактичних ігор з розвитку логіки та творчості, розвиваючі конструктори, різні пірамідки, спеціальні підручники та інтерактивні комп’ютерні програми.