Поради вчителя-реабілітолога

Ігри та вправи для розвитку слухової уваги для дітей

sluhova_uvaga.png (371.62 Kb)

29.10.2021

Руханка

26.03.2021

Лікувальна фізкультура

Лікувальна фізична культура - OMIA

05.03.2021

Вправи для дітей. Як правильно робити ранкову гімнастику.

09.02.2021

Повтори якщо зможеш

09.12.2020

ПРОГУЛЯНКА НА ВУЛИЦІ.

23.09.2020

ВИКОРИСТАННЯ ЛІКУВАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДЛЯ ДІТЕЙ ІЗ АУТИЗМОМ

01.06.2020

Вправи під час карантину

25.05.2020

Реабілітація та ЛФК дітей з інвалідністю (ДЦП)

18.05.2020

Комплекс загальнорозвиваючих вправ

Комплекс № 1

1. В.п. (вихiдне положення) – стiйка: ноги нарiзно. Коловi рухи руками: 4 рази вперед i 4 – назад. Повторити 10–12 разiв.

2. В.п. – о.с. (основна стiйка), пальцi рук переплетенi за спиною. 1–2 – пiднятися на носки, енергiйно вiдвести руки назад до зведення лопаток (вдих); 3–4 – в.п. (видих). Повторити 10–12 разiв.

3. В. п. – стiйка: ноги нарiзно, руки в сторони. Повороти тулуба вправо–влiво, не вiдриваючи п’яти вiд землi. Повторити 20 разiв у кожну сторону.

4. В. п. – стiйка: ноги нарiзно. Почерговi нахили в сторони по одному разу. Нахил улiво: лiва рука за спиною рухається вправо, права рука над головою рухається влiво. Нахил вправо: права рука за спиною рухається влiво, лiва рука над головою рухається вправо. Повторити 20 разiв у кожну сторону. Дивитись прямо, тулуб не повертати.

5. Стоячи на однiй нозi, iншою виконувати вiльнi маховi рухи вперед–вгору – назад–вгору з максимальною амплiтудою, не доторкаючись до землi. Намагатися зберiгати рiвновагу. За опору не триматись. Поступово довести до 20 рухiв кожною ногою.

6. В. п. – стiйка: ноги нарiзно, руки внизу. Нахили вперед та назад, поступово збiльшуючи амплiтуду рухiв. Нахил уперед: ноги в колiнах не згинати, пальцi рук тягнуться до землi. Нахил назад: руки вiдвести в сторони–вверх–назад, подивитися вверх.

7. Стоячи на однiй нозi, iншою виконувати коловi рухи, не торкаючись пiдлоги, вправо та влiво, по 4 рази в кожну сторону. Повторити 10–12 разiв правою й лiвою ногою.

8. В. п. – о.с. 1 – упор присiвши; 2 – упор лежачи; 3 – упор присiвши; 4 – о.с. Повторити 8–10 разiв.

9. В. п. – стiйка: ноги широко, нахилити тулуб уперед, руки в сторони. Виконувати повороти тулуба («млин»). 20 разiв у кожну сторону.

10. В. п. – упор лежачи. 1 – опускаючи таз, прогнутись, подивитись вверх; 2 – пiдняти таз, подивитись на колiна. Повторити 10–12 разiв у середньому темпi. Руки не згинати.

11. В. п. – упор лежачи позаду. 1 – пiдняти таз, прогнутись, подивитись назад; 2 – в.п. Повторити 10–12 разiв у середньому темпi.

12. В. п. – упор лежачи. Робити плавнi, але досить швидкi, рухи тазом униз–уверх (амплiтуда 10–15 см.) таким чином, щоб пальцi нiг на 1–2 см. вiдривались вiд опори (пiдстри-

бували). Повторити 10–20 разiв.

13. Повторити те ж саме у вихiдному положеннi «упор лежачи позаду».

Комплекс № 2

1. В. п. – лежачи на спинi iз зiгнутими й розведеними нарiзно ногами, упор ступнями в пiдлогу, руки внизу, долонi на пiдлозi. Прогнутися у грудному вiддiлi хребта, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 4–8 разiв.

2. В. п. – те саме. Пiдняти таз iз пiдлоги. Тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. 6–10 разiв.

3. В. п. – те саме. Пiднятi таз i грудну клiтку пересувати в сторони (ноги на мiсцi). Повторити 4–10 разiв.

4. В. п. – те саме. Пiдняти таз якомога вище, впираючись у пiдлогу ступнями, потилицею i руками, тримати 5–7 сек. Повторити 4–10 разiв.

5. В. п. – лежачи на спинi, руки в сторони, долонi на пiдлозi. Упираючись у пiдлогу потилицею, п’ятками й руками, пiдняти тулуб якомога вище, тримати 3–5 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.

6. В. п. – лежачи на грудях, руки за головою. Вiдвести голову i плечi назад, руки вгору, прогнутися, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.

7. В. п. – те саме, що у вправi 6. Пiдняти з пiдлоги випрямленi ноги якомога вище, тримати 5–7 сек. Повер-

нутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.

8. В. п. – те саме, що у вправi 6. Пiдняти плечi, випрямленi ноги, руки в сторони, прогнутись, тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.

9. В. п. – те саме, що у вправi 6. Пiдняти плечi, руки вгору (у руках м’яч чи палиця), тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Повторити 3–6 разiв.

10. В. п. – упор сидячи позаду. Пiдняти таз, голову закинути назад, прогнутися, ноги не згинати. Тримати 5–7 сек. Повернутись у в.п. Виконати 6–8 разiв. Повторити те саме, впираючись у пiдлогу однiєю ногою, другу – пiднести вперед–угору, тримати 3–4 сек. 3–5 разiв – кожною ногою.

11. В. п. – лежачи на спинi або упор сидячи позаду: а) пiднявши п’ятки з пiдлоги, повiльно зiгнути i випрямити ноги; б) повiльно пiдняти випрямленi ноги i тримати 10–15 сек.; в) коловi рухи пiднятими випрямленими ногами – кожною назовнi та всередину, обома влiво й вправо; г) пiдняти ноги з пiдлоги та виконати рухи як пiд час їзди на велосипедi; д) розвести пiднятi з пiдлоги прямi ноги в сторони й звести їх схресно (“ножицi”); е) почергове пiднiмання однiєї й опускання другої ноги, не торкаючись ними пiдлоги. Дихання довiльне.

12. В. п. – лежачи на спинi, носки нiг закрiпленi, руки внизу: а) повiльно сiсти i лягти; б) пiдняти голову i тулуб на 15–20 см вiд пiдлоги, тримати 7–10 с, повернутись у в.п; в) повiльно сiсти, руки за голову чи в сторони, повернутись у вихiдне положення.

13. В. п. – лежачи на спинi, руки внизу. Зiгнувши ноги сiсти, обхопити гомiлки руками. Повернутись у вихiдне положення.

  1. В. п. – лежачи на спинi, руки вгору. Пiдняти випрямленi ноги вперед – угору i торкнутися ними пiдлоги за головою. Повернутись у вихiдне положення.15. В. п. – лежачи на спинi. Пiднявши ноги i тулуб вгору, виконати стiйку на лопатках.16. В. п. – стоячи на колiнах, руки на поясi. Повiльнi нахили назад, не згинаючись у тазостегнових суглобах.17. В. п. – вис на перекладинi. Повiльно згинати ноги, дiстати колiнами до грудей.18. В. п. – вис на перекладинi. Пiднiмати випрямленi ноги вперед.

Комплекс №2

  1. В. п.- основна стійка. 1 – крок лівою (правою) ногою в сторону, ру­ки в сторони, прогнутися (вдих); 2 – в. п. «видих». Те саме іншою ногою. Повторити 4-6 разів.
  2. В. п. стійка, ноги нарізно, руки на пояс, 1 – поворот тулуба ліворуч, руки в сторони; 2 – в. п.; 3 – нахил уперед, руками торкнути­ся підлоги (ноги не згинати); 4 – в. п. Те саме в інший бік. Дихати довільно. Повторити 3-4 рази в кожний бік.
  3. В. п.- упор, стоячи на колінах. 1 – ліву (праву) руку вгору, праву (ліву) ногу назад, прогнутись (вдих); 2 – в. п. (видих). Те саме ін­шою ногою. Повторити 5-7 разів кожною ногою.
  4. В. п.- упор лежачи. 1 – зігнути ногу, підняти назад (видих); 2 – в. п. (вдих). Те саме іншою ногою. Повторити4-6 разів.
  5. В. п. – упор, лежачи боком, упор у підлогу лівою рукою (праву на пояс).
    1 – віднести вбік праву ногу; 2 – в. п. Те саме іншою ногою. Дихати довільно.
    Повторити 3-5 разів кожною ногою.
  6. В.п. – основна стійка. 1 – руки за пояс, ліву ногу зігнути вперед (видих); 2 – опустити ногу, руки в сторони (вдих); 3- зігнути ногу вперед, руки на пояс (видих); 4 – в. п. (вдих). Те саме іншою ногою. Повторити 5-6 разів кожною ногою.
  7. В. п. – упор позаду, сидячи. 1 – зігнути ноги, підтягнувши коліна до грудей; 2 – випростати коліна вгору; 3 -зігнути ноги; 4 – в. п, Дихати довільно. Повторити 8-10разів.
  8. В. п.- лежачи на спині, руки вздовж тулуба. 1 – зігнути ноги, під­тягнувши коліна до грудей; 2-3 – рухи велосипедистів; 4 – в. п. Дихати довільно. .Повторити 6-8 разів. Вправу можна виконувати в стійці на лопатках.
  9. В. п.- стійка, ноги нарізно, руки на пояс. 1 – присісти на лівій нозі, праву випростати в сторону на носок, руки вперед (видих); 2 – в. п. Те саме в інший бік. Повторити 5-7 разів у кожний бік.
  10. В. п.- стійка, ноги нарізно, руки в сторони. 1 – мах лівою ногою праворуч, руки ліворуч; 2 – в. п. Те саме іншою ногою. Дихати довільно. Повторити 4-6 разів кожною ногою.
  11. В. п.- основна стійка, руки за голову. 1-2 – підскоки на лівій нозі; 3-4 – підскоки на правій. Дихати довільно. Повторити 5-8 разів на кожній нозі.

Комплекс загальнорозвивальних вправ з набивним м’ячем

  1. В. п.- основна стійка, м’яч униз. 1-2 – піднімаючись на носки, під­няти м’яч угору, прогнутись (вдих); 3-4 – в. п. (видих). Повторити 4-6 разів.
  2. В. п.- стійка на колінах, м’яч (позаду внизу). 1-3 – пружинисті відведення м’яча назад;
    4 – в. п. Дихати довільно. Повторити 6-7 разів.
  3. В. п.- сід на підлозі, м’яч біля грудей. 1 – м’яч угору; 2 – в. п.; 3 – м’яч уперед; 4 – в. п.
    Дихати довільно. Повторити 6-8 разів.
  4. В. п.- лежачи на спині, ноги нарізно, упор потилицею в м’яч, руки в сторони.
    1-2 –прогнутися, підняти таз угору, торкнутися ступня­ми випростаних ніг підлоги (видих);
    3-4 – в. п, (вдих). Повторити 4-6 разів.
  5. В. п.- лежачи на спині, ноги зігнуті і розведені на ширину плечей, м’яч угору (на підлозі). 1-2 – випростовуючи ноги і спираючись ру­ками на м’яч,- «міст»; 3-4 – в. п.
    Дихати довільно. Повторити 2- З рази.
  6. В. п.- стійка, ноги нарізно, м’яч униз. 1-4 – колові обертання тулу­ба ліворуч – назад –  праворуч – вперед. Дивитися на м’яч. Те саме в інший бік. Дихати довільно. Повторити 4-6 разів у кожний, бік.
    7.В. п.- основна стійка, м’яч біля грудей. 1 – штовхнути м’яч угору, згинаючи вперед ліву ногу; 2 – спіймати м’яч прямими руками над головою; 3 – в. п. Те саме іншою ногою.

Дихати довільно. Повторити 3-6 разів кожною ногою.

  1. В. п.- стійка, ноги нарізно, м’яч униз. 1-3 – зігнути праву ногу вперед, пронести праву руку з м’ячем під ногою, підкинути його вгору і спіймати; 4 – в. п. Те саме іншою  ногою. Дихати повільно. Повто­рити 4-6 разів кожною ногою.
  2. В. п.- основна стійка, руки на пояс. м’яч спереду біля ступнів. 1 – стрибок через м’яч уперед; 2 – поворот кругом;3 – стрибок через м’яч уперед, руки за голову; 4 – поворот кругом; 5 – в. п. Повтори­ти 6-8 разів.
  3. В. п.- нахил уперед, м’яч уперед. 1 – розгинаючись, підкинути м’яч угору; 2 – спіймати і  повернутися у в. п. Дихати довільно. Повто­рити 5-7 разів.
  4. Повільна ходьба, підкидаючи обома руками м’яч, перед собою (не випускаючи його) 20-30 с. Дихати довільно.

Комплекс загальнорозвивальних вправ з гімнастичною палицею

  1. В. п.- основна стійка, палиця внизу. 1 – піднятися на носки, пали­цю вгору (вдих); 2 – опускаючись на всю ступню, палицю на лопат­ки (видих); 3 – піднятися на носки, палицю вгору (вдих); 4 – в. п. (видих). Повторити 3-5 разів.
  2. В. п.- стійка, ноги нарізно, палиця позаду в згинах ліктьових суглобів. 1 – поворот тулуба ліворуч; 2 – нахил уперед; 3 – випростатись; 4 – в. п. Повторити 4-6 разів. Те саме у правий бік. Дихати довільно.
  3. В. п.- стійка, ноги нарізно, палиця позаду в згинах ліктьових суг­лобів. 1-3 – нахил назад (вдих); 4 – в. п. (видих). Те саме з нахилом уперед. Повторити 6-7 разів у кожний бік.
  4. В. п.- основна стійка, палиця вгору. 1-3 – нахил ліворуч, відпус­каючи праву руку, вільним кінцем палиці торкнутись підлоги зліва; 4 – в. п. Те саме в інший бік. Дихати довільно. Повторити 7-8 разів у кожний бік.
  5. В. п.- лежачи на грудях, упор палицею в підлогу, вертикально, тримаючи за нижній кінець прямими руками (права над лівою). 1 – перехопити лівою рукою над правою, прогнутись; 2 – пере­хопити правою рукою над лівою; 3-4 – те саме, що й на рахунок 1-2; 5-8 – перехоплюючи руками почергово в зворотному напря­мі, – в. п. Дихати довільно. Повторити 4-6 разів.
  6. В. п.- лежачи на спині, палиця на грудях. 1-2 – піднімаючи палицю вгору, підняти випростані ноги вгору, торкнутися ступнями палиці (видих); 3-4 – в. п. (вдих). Повторити 8-10 разів.
  7. В. п.- основна стійка, палиця вниз позаду. 1 – присід на носках, за­тиснути палицю під колінами; 2 – руки вперед долонями всередину; 3 – захопити палицю позаду; 4 – в. п. Тулуб уперед, не нахиляю­чись. Дихати довільно. Повторити 12-14 разів.
  8. В. п.- стійка, ноги нарізно, палиця внизу. 1 – переступити вперед лівою ногою; 2 – те саме правою ногою; 3 -переступити назад лі­вою ногою; 4 – те саме правою ногою – в. п. Тулуб уперед не на­хиляти, руки не відпускати. Повторити 4-6 разів кожною ногою.
  9. В. п.- стійка, ноги нарізно, палиця в правій руці, хват за середину. 1 – відпустити палицю; 2 – спіймати її на льоту. Те саме іншою ру­кою. Дихати довільно. Повторити 6-8 разів кожною рукою.
  10. В. п.- основна стійка, палиця вниз. 1 – стрибок, зігнувши ноги, че­рез палицю; 2 – відпускаючи ліву ногу,-  в. п. Під час стрибка руки не відпускати. Дихати довільно. Повторити 5-7 разів.
  11. В. п.- стійка, ноги нарізно, палиця вперед хватом знизу. 1 – під­кинути палицю вгору; 2 – спіймати її хватом зверху; 3 – підкину­ти палицю вгору (невисоко); 4 – спіймати її хватом знизу. Дихати довільно. Повторити 7-8 разів.

Вправи для формування та корекції постави

Постава – це звичне положення тіла людини у спокої та в русі. Вона визначається під час стояння, сидіння, ходьби та виконання інших видів рухової діяльності. Відхилення від правильної постави називають порушенням або дефектом постави.

  1. Стоячи біля стіни або гімнастичної стінки. В. п. – основна стійка. Прийняти правильну поставу, торкаючись спиною стіни (стінки). При цьому лопатки, сідниці, гомілки ніг і п’яти повинні фіксуватися стінки, голова відведена. Правильність постави контролюється самою дитиною у дзеркалі, інструктором ЛФК, одним з дітей по вказівці інструктора.
  2. Стоячи біля стіни, прийняти правильну поставу. Закрити очі, зробити крок вперед, Знову прийняти правильну поставу. Розплющити очі – перевірити правильність постави, виправити відмічені дефекти.
  3. Прийняти правильну поставу, зробити 2-3 кроки вперед, сісти, встати. Знову прийняти правильну поставу. Ту ж вправу можна робити, як і передування, із закритими очима.
  4. Прийняти правильну поставу біля гімнастичної стінки. Зробити 2-3 кроки вперед, розслабити послідовно м’язи шиї, плечей, рук і тулуба. Знову прийняти правильну поставу. Перевірити поставу, виправити дефекти.
  5. Стоячи у гімнастичної стінки, прийняти правильну поставу. Підвестися на носки, утримуючись в цьому положенні 3-5 секунд. Повернення в вихідне положення.
  6. Та ж вправа, але без гімнастичної стінки.
  7. Прийняти правильну поставу, сісти, розвівши коліна в сторони і зберігаючи пряме положення голови та хребта. Поволі встати, прийняти правильну поставу, перевіряючи себе перед дзеркалом.
  8. Стоячи в правильній поставі, покласти на голову мішечок з піском. Сісти, прагнучи не упустити мішечок. Встати в вихідне положення.
  9. Ходьба з мішечком на голові із зупинками для контролю правильної постави.

Комплекс загальнорозвивальних вправ в русі

  1. 1. Ходьба з різними рухами рук із різних вихідних положень (в різні сторони, вгору, вперед). Перехід із одного поло­ження в інше: — зигзагоподібно, невеликими коловими рухами, вісімками і т.д. Під час виконання вправи долоні вгору або донизу.
  2. Ходьба зі зміною положення асиметрично розташованих рук. Наприклад: одна вперед, інша в сторону; одна вгору, друга в сторону;  одна вперед,  друга вниз і т.п.
  3. Ходьба з розгинаннями рук із різних вихідних положень (рукидо плечей, перед грудьми, за головою, за спиною і т.п.)і поверненням у вихідне положення. Те саме з асимет­ричними рухами рук.
  4. Ходьба у напівнахилі, руки на плечах партнера, який попереду. Те саме на носках, на п’ятках. Те саме у шерензі.
  5. Те саме, але з прогинанням тулуба назад і почергої підніманням рук і поверненням у вихідне положення.
  6. Ходьба з великою амплітудою рухів руками.
  7. Ходьба з оплесками у долоні під колінам зігнутої ноги за спиною.
  8. Ходьба з оплесками у долоні під прямою ногою і над  головою.
  9. Ходьба з махом прямої ноги вперед, торкнутися долоняминоска.  Руки в різних вихідних положеннях.
  10. Ходьба широкими кроком з поворотом тулуба і великою амплітудою рухів руками.
  11. Ходьба з поворотом тулуба   (кисті зчеплені у “замок”).

Комплекс загальнорозвивальних вправ зі скакалкою.

  1. 1. В.П – О.С : скакалка внизу, складена вчетверо (Мал. 1).1 – руки вгору; 2 – піднятися на носки, прогнутися і потягнутися – вдих; 3-4 – в.п. – Видих. При русі рук вгору дивитися на скакалку. Руки прямі, скакалка натягнута.
  2. 2. В.П : ноги на ширині  плечей, скакалка внизу, складена вдвічі (Мал. 2).1 – руки вперед в сторони, поворот тулуба вправо; 2 – В.П.; 3- те саме з поворотом вліво. 4 – В.П.  Під час повороту плечі не опускати, ноги з місця не зрушувати. Дихання довільне, без затримки.
  3. 3. В.П ноги нарізно на скакалці; скакалку тримати вільно за кінці (Мал.3).1 – нахил вліво, ліва рука, згинаючись, натягує скакалку – видих; 2 – випрямитися, опускаючи ліву руку вниз – вдих; 3-4 – те ж в інший бік. При нахилах ноги не згинати, голову не опускати і тулуб не повертати, вага тіла розподілити рівномірно на ноги.

.  В.П.: ноги разом; скакалка за головою, складена вчетверо, руки до плечей (Мал. 4). 1-3 – нахил вперед, руки вперед – видих; 4 – випрямитися, відводячи плечі назад, – вдих. В.П. При нахилі ноги не згинати. Амплітуду рухів збільшувати поступово.

  1. 5.  В.П.; скакалка внизу, складена вчетверо (Мал. 5).1-2 – переступити через скакалку; 3-4 – В.П.; 5-6 – те ж іншою ногою.; 7-8 В.П. Під час   виконання вправи потрібно піднімати коліно високо, при цьому дуже низько не нахилятися.
  2. В.П.: сидячи, із зігнутими ногами; скакалка на підлозі збоку (Мал.6). 1-2 – поворот кругом обличчям до скакалки, в упор стоячи на колінах; 3-4 – тим же способом повернутися у В.П. При повороті спиратися на прямі руки.
  3. В.П.: ноги разом; скакалка за спиною. Біг на місці стрибками з лівої ноги на праву, обертаючи скакалку вперед (Мал.7).Кілька стрибків через скакалку виконуються з правої ноги, а потім з лівої. Спину тримати прямо, голову не опускати, вправу виконувати без напруги. Після стрибків перейти на ходьбу.

Плоскостопість. Запобіжні вправи

Сьогодні плоскостопість у дітей зустрічається все частіше. За даними ортопедів, кожному четвертому малюку до 3-х років ставлять цей діагноз. Тим часом благополучна, здорова і правильно розвинена стопа – це запорука здоров’я у майбутньому.
Що ж робити, коли діагноз вже прозвучав? Боротися з плоскостопістю непросто. Процес цей тривалий, трудомісткий, і, крім того, деколи вимагає чималих матеріальних вкладень. Особливо тоді, коли патологічний процес зайшов далеко. Тому лікарі радять вживати запобіжні заходи заздалегідь.
Крім того, слід носити якісне взуття, а хорошого профілактичного ефекту можна досягти за допомогою нескладних вправ.
Гімнастику краще проводити в ранкові часи, коли м’язи ще не стомлені. Техніку й темп вправ краще показати малюку на власному прикладі. Приміщення не повинне бути задушливим, або із протягами, займатися дитина повинна в зручному одязі, що не сковує її рухів. Перед вправами слід походити на носках, потім пострибати на них спочатку на одній, а потім на двох ногах. Усі комплекси вправ виконуються під доглядом матері та тільки після консультації з лікарем.
Основні вправи проти плоскостопості:
1. Обертання стопами стоячи й сидячи.
2. Підйом на пальці й опускання на п’яти.
3. Ходьба на пальцях.
4. Напівприсідання на пальцях.
5. Невеликі підскоки на пальцях.
6. Ходьба по гімнастичній палці ступнями уздовж і впоперек.

Ігрові вправи проти плоскостопості

Вправа “КОВЗАНКА” – дитина катає вперед-назад м’яч, качалку або пляшку. Вправа виконується спочатку однією, потім іншою ногою.
Вправа “ХУДОЖНИК” –  дитина, сидячи на підлозі із зігнутими колінами, олівцем, затиснутим пальцями ноги, малює на аркуші паперу різні фігури, притримуючи аркуш іншою ногою. Вправа виконується спочатку однією, потім іншою ногою.
Вправа “РОЗБІЙНИК” – дитина сидить на підлозі із зігнутими ногами. П’яти щільно притиснуті до підлоги й не відриваються від неї протягом усього періоду виконання вправи. Рухами пальців ноги малюк намагається підкласти під п’яти розкладений на підлозі рушник (або серветку), на якому лежить який-небудь вантаж (наприклад, камінь). Вправа виконується спочатку однією, потім іншою ногою.
Вправа “ЗБИРАЧ” – дитина, сидячи на підлозі із зігнутими колінами, збирає пальцями однієї ноги різні дрібні предмети, розкладені на підлозі (іграшки, прищіпки для білизни, ялинкові шишки й т.ін.), і складає їх у купки. Іншою ногою вона повторює те ж саме. Потім без допомоги рук перекладає ці предмети з однієї купки в іншу. Варто не допускати падіння предметів під час переносу.
Вправа “МЛИН” – дитина, сидячи на підлозі з випрямленими ногами, описує ступнями кола в різних напрямках.
Вправа “ХОДІННЯ НА П’ЯТАХ” – дитина ходить на п’ятах, не торкаючись підлоги пальцями та підошвою.
Лікарі рекомендують щодня перед сном протягом 5 хвилин тримати стопи ніг у воді кімнатної температури. У літню пору по можливості частіше ходіть босоніж по землі, піску, маленьких не гострих камінчиках, воді. Для зміцнення зводу стопи корисно босоніж лазити гімнастичними сходами та канатом. Ходьба по дошці, колоді, розвиває не тільки звід стопи, але є й гарною вправою для попередження плоскостопості й клишоногості дітей. Корисно ходити по ребристій дошці, поставленій з нахилом 30 градусів (наприклад на рейку гімнастичних сходів).

Сколіоз у дітей: профілактика, діагностика та думка експерта

У наш час проблема сколіозу у дітей стоїть не менш гостро, ніж, скажімо, 20 років тому. Важкі портфелі та неправильне сидіння за партою чи зменшена фізична активність завдяки ґаджетам – усе це не може не впливати на дитячу поставу. Сколіоз або викривлення хребта – зовсім не нове захворювання. Ним страждали ще у давньому Єгипті, про що свідчать розкопані мумії фараонів. Заведено вважати, що розвитку сколіозу сприяє довге та неправильне сидіння за партою тощо. Проте це скоріше вторинна причина. Первинною ж причиною учені називають слабкість сполучної тканини у ранньому віці дитини. Часто розвитку сколіозу у такий період сприяють самі батьки – обкладають дитину подушками, заставляючи сідати раніше природного строку; ставлять у ходунки тощо. За цими причинами формується основа майбутнього ймовірного сколіозу, як тільки підвищується навантаження на хребет. Лікарі закликають батьків бути уважними до своїх дітей, приділяти увагу їх здоров’ю, вчасно звертатися за кваліфікованою допомогою та не займатися самолікуванням. За статистикою, у спеціалізовані заклади батьки звертають уже з 3-4 ступенем сколіозу, коли допомогти дитині дуже складно. Сколіоз буває ліво- та правостороннім. А також його розрізняють за видами: інфантильний (до 3-х років), ювенальний (від 3 до 10 років), юнацький (від 10 до 15 років) та сколіоз у дорослих (після припинення росту організму).

stadii skoliozy - Сколіоз у дітей: профілактика, діагностика та думка експерта

Сколіоз часто утворюється в період активного росту дитини, і набути його можна лише за півроку, а от на лікування піде значно більше часу. Сколіоз є підступним захворюванням. Тому, що він не одразу дає про себе знати і може тривалий час не хвилювати. Щоб завчасно розпізнати перші ознаки сколіозу, необхідно проходити огляд у ортопеда раз у півроку. Як розпізнати сколіоз У дошкільному віці (5-6 років) уже можуть бути присутні перші ознаки сколіозу. Для визначення існує простий спосіб. Потрібно аби дитина стала до вас спиною, руки розмістила по швах, тіло розслаблене, п’яти мають стояти разом. Візуально ознаками сколіозу будуть: різна висота плечей, лопаток або ж інша асиметрія. Ознакою ж серйозного розвитку сколіозу (другого типу) може бути реберний горб. Для перевірки попросіть дитину нахилитися вперед і подивіться ззаду, чи не випирає одна з лопаток і чи не формується реберний горб.

spine scoliosis - Сколіоз у дітей: профілактика, діагностика та думка експерта

Запобігання та профілактика сколіозу спати потрібно на напівжорсткому матраці з невеликою подушкою або ж і без неї; не можна неправильно навантажувати таз та поперековий відділ хребта, стоячи, спираючись на одну ногу, або сидіти, поклавши ногу на ногу; найкраща профілактика сколіозу – це плавання; в харчуванні дитини мають бути молочні продукти, що містять кальцій; риба, що містить фосфор; яйця, в жовтку яких є вітамін Д; а також овочі та фрукти. Декілька порад, аби запобігти викривленню хребта Слідкуйте за поставою дитини та за її розпорядком дня. Зранку перед дзеркалом фіксуйте її поставу, заносячи плечі назад. Дитина повинна більше рухатися, а уроки нехай чергуються з відпочинком. Але не з сидінням за ґаджетом, а з активним рухом – нехай дитина пограє м’ячем чи побігає з друзями. Навчіть дитину правильно сидіти за столом та партою. Не можна сидіти на краю стільця: потрібно спиратися усією спиною на йогоспинку. У школі ж парти повинні відповідати зросту дитини. А вчителі у свою чергу обов’язково повинні часто пересаджувати дітей з одного ряду на інший. Поясніть, що книги потрібно носити у спеціальному рюкзаку з жорсткою спинкою. Сумочки або сумки на одне плече сприяють викривленню хребта. Також підбори у підлітковий період можуть бути одним з провокуючих чинників. Розкажіть дитині, що варто читати, лежачи на спині. Усім дітям корисно читати і малювати, лежачи на спині. В такому випадку хребет прогинається всередину. Це гарна фіксація правильного положення. Порада експерта «Батьки повинні особливу увагу приділяти поставі дитини, яка за шкільною партою, за обіднім столом та під час виконання домашніх завдань – повинна сидіти прямо, не нахиляючись вперед і в сторону. Парта та стілець обов’язково мають відповідати зросту дитини. Якщо над столом мало світла – дитина постійно низько схилятиме голову над книгами та зошитами. Чим більше світла – тим краще. Обов’язковими є перерва у заняттях – бажано із легкими фізичними розминками», – розповів лікар-ортопед консультативної поліклініки КУ «Обласна дитяча клінічна лікарня» Житомирської обласної ради Володимир Хабаров. Лікар також пропонує обирати рюкзаки та портфелі, оснащені ортопедичною спинкою, котрі відрізняються жорсткістю та рівною поверхнею, а їх корпус легко адаптується під вигини спини дитини. Ремені повинні бути м’якими та великими, з міцною фурнітурою та кріпленнями, аби регулювати потрібну довжину. «Крім того, потрібно підібрати для школярів правильне взуття, обов’язково ортопедичне, котре має високий задник, комфортний підйом та супінатор. Краще купуйте взуття із дитиною, нехай вона приміряє його на ніжці. У жодному разі не беріть “на виріст”, незручне та неправильне взуття може спричинити розвиток плоскостопості», – пояснив Володимир Хабаров.

Профілактика порушень зору, слуху, опорно-рухового апарату ...

ДЛЯ ДІТЕЙ ІЗ ПОРУШЕННЯМИ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ

Під час занять з дітьми, які мають порушення опорно-рухового апарату, батьки мають пам’ятати про правильну організацію рухового режиму під час ігор, занять, відпочинку.

Насамперед потрібно знайти правильну та зручну для дитини позу під час роботи за столом або гри. Такі діти швидко втомлюються, особливо під час активних дій, тому вони мають фізичну потребу у відпочинку. Наприклад, діти складають із кубиків будівлі. Батьки спостерігають за процесом і бачать, що дитина втомилася і починає відволікатися. У цей момент варто запропонувати дитині підвестися зі стільця (крісла), підійти (під’їхати) до шафи з іграшками і взяти якусь із них. Після цього можна продовжувати попереднє заняття. Або, наприклад, діти розфарбовують малюнки в альбомі. Батьки можуть кілька хвилин поговорити з дитиною про зміст малюнка. Рука дитини в цей час відпочиває.

У таких дітей часто не тільки не сформовані рухові навички, а й відсутні правильні уявлення про рух. Основними напрямами роботи є: розвиток навичок самообслуговування, практичної діяльності та підготовки руки дитини до письма. Опанування рухових навичок відбувається поетапно, потребує тривалого

часу і терпіння, тож доцільно це робити під час цікавих ігор. На першому етапі важливо навчити дитину довільно брати й опускати предмети, перекладати їх із руки в руку, складати у певне місце, вибирати, порівнюючи свої рухові зусилля з характеристиками предмета.

Для розвитку рухових умінь батьки можуть використовувати різні побутові предмети: набори замків, перемикачі, телефони, пульт телевізора. За допомогою імітації можна навчати таких дій як вмикання, вимикання або переключення телевізора, комп’ютера, світла тощо.

Важливо навчити дитину самостійно їсти. Цю роботу слід починати з формування навички підносити свою руку до рота; далі слід навчати користуватися ложкою, самостійно їсти, тримати чашку і пити з неї.

Для початку бажано використовувати чашки і тарілки, що не б’ються. Дуже важливо навчити дитину різних дій під час одягання. Спочатку треба навчати дитину розстібати великі ґудзики, потім дрібні. У такій же послідовності слід навчати її зашнуровувати і розшнуровувати черевики.

Навички самообслуговування закріплюють в іграх з лялькою (роздягають, одягають її), і тільки після цього можна переносити дії на саму дитину. Після таких ігор-вправ у дитини виникає прагнення до самостійної діяльності.

Розвиток загальної моторики

Розвитку рухів руки потрібно приділяти особливу увагу якомога раніше. Ускладнення завдань, збільшення амплітуди дій і тривалості занять відбувається поступово. Формування цілеспрямованих рухів рук можна починати з найпростіших ігор «Ладусі», «Сорока-білобока» тощо, з виконанням відповідних жестів: вказати пальцем на предмет, напрямок, підкликати пальцем до себе, помахати рукою («до побачення»), погладити рукою по голові («гарний», «гарна»), постукати в двері одним пальцем, кількома напівзігнутими пальцями, постукати по столу одним пальцем (привернути увагу до себе), по черзі кількома пальцями («гра на фортепіано», «дощ іде»).

Корисно використовувати імітаційні рухи («півник махає крилами», «у вітряка крутяться лопаті», «лісоруб рубає дрова», «тесля стукає молотком»).

У процесі навчання різних рухів рук і дій з предметами не потрібно поспішати. Доречно, у повільному темпі, пропонувати кожен новий рух, показувати рукою дитини, як його виконувати. Потім слід запропонувати виконати цей рух самостійно (за необхідності, допомагати).

Якщо дитина недостатньо чітко чи правильно виконує завдання, або не може взагалі з ним упоратися, в жодному разі не можна виявляти своє невдоволення. У цьому випадку потрібно повторити цей рух кілька разів. Лише копітка робота батьків, підбадьорення в разі невдач, заохочення за найменший успіх, ненав’язлива допомога допоможуть досягти результату.

При формуванні кожної нової схеми рухової дії необхідно вимагати від дитини чіткості виконання, вільного руху, плавності переходу від однієї дії до іншої і цілеспрямованого збільшення або зменшення амплітуди рухів. Слід навчати дітей виокремлювати елементарні рухи у плечових, ліктьових, променево-зап’ястних суглобах, і по можливості, правильно, вільно виконувати їх.

Дуже складно домогтися скоординованого виконання рухів у різних суглобах, що необхідно у предметній діяльності (особливо під час письма). Малечі можна пропонувати перекладати предмети з одного місця на інше, з руки в руку, прокочувати, підкидати і ловити їх. З дітьми старшого дошкільного віку для відпрацьовування цих рухів необхідно робити вправи зі спортивним інвентарем (м’ячами, гантелями, гімнастичними палками, булавами).

Розвиток дрібної моторики

 

Щоб перевірити, чи може дитина ізольовано рухати правою рукою (всі інші частини тіла мають перебувати у спокої), її просять підняти руку вгору та опустити, зігнути в ліктьовому суглобі і розігнути, відвести вбік і повернути у вихідне положення, зробити кругові рухи (у плечовому суглобі) в один та в інший боки, повернути долоні вгору і вниз, стиснути пальці в кулак і розігнути, зі стиснутих у кулак пальців розігнути

спочатку великий палець, потім великий і вказівний, вказівний і мізинець.

У випадках легких уражень, коли рухи пальців правої руки не ізольовані і супроводжуються подібними рухами лівої руки, можна виконувати таку вправу: дорослий сідає ліворуч і, м’яко притримуючи п’ясть лівої руки, просить дитину виконувати рух пальцями правої.

Корисно виконувати такі вправи:

  • розгладити аркуш паперу долонею правої руки, притримуючи його лівою, і навпаки;
  • постукати по столу розслабленою п’ястю правої (лівої) руки;

повернути праву руку на ребро, зігнути пальці в кулак, випрямити, покласти руку на доло-

ню, зробити те саме лівою рукою;

  • руки напівзігнуті, опираються на лікті (струшування по черзі п’ястями);
  • руки перед собою, опора на передпліччя, по черзі змінювати положення правої і лівої п’я-

стей (зігнути-розігнути, повернути долонею до обличчя – до столу);

  • зафіксувати лівою рукою праве зап’ястя, а долонею правої руки постукати по столу, погладити стіл тощо.

Одночасно проводиться робота з розвитку рухів пальців рук:

  • з’єднати кінцеві фаланги випрямлених пальців рук;
  • з’єднати променево-зап’ястні суглоби, п’ясті розігнути, пальці відвести.

Батькам потрібно звернути увагу на протиставлення великого пальця до всіх інших; на вільне згинання і розгинання пальців рук без рухів п’ясті й передпліччя, якими вони часто заміщуються.

Для цього рекомендуються такі вправи:

  • стиснути пальці правої руки в кулак, випрямити;
  • зігнути пальці одночасно і по черзі;
  • торкнутися по черзі всіма пальцями великого, з’єднати великий палець з усіма іншими по черзі;
  • ритмічно постукати кожним пальцем по столу під рахунок «один, один-два, один-два-три»;
  • звести і розвести пальці, зігнути і розігнути із зусиллям;
  • багаторазово зігнути і розігнути пальці, легко торкаючись пучкою першого пальця інших.

Надзвичайно важливо сформувати в дитини різні способи утримання предметів (відповідно до їх розмірів, форм, матеріалів). Нечіткий, неточний захват і зміни в положенні великого і вказівного пальців ускладнюватимуть дитині будь-яку предметну діяльність, а також малювання, письмо. Саме тому потрібно змалечку розвивати у дітей правильні способи захвату іграшок і рухових дій з ними.

Малі діти часто із силою згинають пальці, напружують м’язи всієї руки, на обличчі з’являється гримаса. Тому їм потрібно пояснити, як треба виконувати рухи, показати, як це зробити правильно, повторити кілька разів, щоб дитина могла самостійно виконувати ці рухи, дотримуючись вимог дорослого.

Корисними для розвитку рухів є завдання з використанням паперу. Потрібно вчити дітей складати і розгортати, скручувати, перегортати, розривати, м’яти і розгладжувати аркуші паперу (наприклад, простий газетний папір). Для розвитку рухів рук слід навчати дитину перемотувати з клубка в клубок мотузку, шнур, нитки. Часто у дитини, яка тримає олівець чи ручку, спостерігається млявість пальців або, навпаки, надмірна напруга й обмежена рухливість.

З дітьми, яким складно згинати і розгинати великий, вказівний і середній пальці, можна запропонувати виконувати такі вправи:

  • руки лежать на столі, дорослий фіксує передпліччя. Дитина намагається взяти великим,

вказівним і середнім пальцями паличку, крейду, олівець, ручку, підняти на 10-12 см над столом, а потім покласти;

  • перед дитиною на столі ставиться відкрита коробочка з рахунковими паличками (сірниками або іншими дрібними предметами). Дитина бере палички з коробочки і складає їх під рукою (рука лежить близько до коробочки), намагаючись не зрушити руку з місця, а тільки розгинати і згинати великий, вказівний і середній пальці, а потім так само складає все в коробку;
  • розкачати на дошці вказівним і середнім пальцями одночасно і по черзі грудочки пла-

стиліну, розкачати у висячому положенні грудочку пластиліну великим і вказівним пальцями (великим і середнім; великим, вказівним і середнім);

  • міцно утримуючи сірник у горизонтальному положенні великим і вказівним пальцями лівої руки, одночасно вказівним і середнім пальцями правої руки підтягувати його до себе;
  • прокочувати, обертати сірник (олівець) між великим і вказівним, великим і середнім, великим, вказівним і середнім пальцями правої руки;
  • дорослий натягує між вказівним і середнім пальцями кільце тонкої пакувальної резинки.

Дитина перебирає її як струни гітари вказівним і середнім пальцями, підтягує її до себе, згинаючи вказівний і середній пальці, захоплює трьома (вказівним, середнім і великим) пальцями.

Заняття з малювання та письма батькам слід проводити в такій послідовності:

  • перевірити, чи правильно стоїть стілець, чи зручно сидіти дитині;
  • правильно розташувати на столі альбом (зошит);
  • руку, якою дитина пише (праву чи ліву), покласти в положення для письма і зберігати його якийсь час, змінюючи положення голови, тулуба (дорослий коригує позу і допомагає дитині її утримувати);
  • вкласти лівою рукою у праву кольоровий олівець. Під час виконання цього завдання важливо стежити, щоб дитина не напружувалася, не згиналася, не відводила вбік обличчя й очі, не згинала праву руку, не знімала її зі столу;
  • виконати правою рукою кілька рухів, дотримуючись правильної для письма пози;
  • поставити кілька крапок на аркуші паперу, не рухаючи рукою і не напружуючи її, провести лінію зверху вниз (до себе) на максимально можливу відстань, п’ясть при цьому не рухається;
  • покласти олівець на стіл, розслабити праву руку.

Усі завдання потрібно повторювати кілька разів у такій самій послідовності, щоб дитина не нудьгувала, можна змінювати колір олівця. Поступово батьки можуть ускладнювати вправи. Дитині корисно малювати різні фігури: овали, кола, півкола різних розмірів, оскільки в цьому процесі будуть задіяні передпліччя, п’ясть, пальці. Можна малювати «равлика»: почати з об’ємного завитка максимального розміру; далі, не

відриваючи олівця, зменшувати розміри завитків і закінчити крапкою; «розкрутити равлика»: почати з крапки і поступово збільшити завитки до максимального розміру.

Дитина має відчути, усвідомити та запам’ятати, що лінії креслять пальцями згори вниз (до себе), знизу вгору (від себе); ламані лінії, півкола, зиґзаґи – рухами пальців, п’ясті, передпліччя; дуги, овали великих розмірів, «равлики» – рухами пальців, п’ясті, передпліччя.

Для розвитку координації рухів передпліччя, п’ясті й пальців батьки можуть пропонувати дітям малювати різнокольорові квадрати один в одному (від великого до крапки), кола (один в одному до крапки), квіти з пелюстками, прапорці, будинки тощо. Малюнки мають бути невеликими, щоб їх виконання потребувало рухів пальців.

ЛФК – це метод лікування, який включає комплекс вправ, що спрямований на покращення фізичного стану пацієнта після певного захворювання, травми чи операції.

 

Ціль ЛФК:

  • відновити попередній рух і можливості організму,
  • підвищити тонус,
  • запобігти ускладненням,
  • скоротити термін лікування,
  • підвищити імунітет,
  • покращити настрій та допомогти людині повірити у свої сили.

Цей метод лікування відрізняється від всіх інших тим, що хворий активно бере участь у процесі лікування. Від нього залежить отриманий результат і подальші успіхи у реабілітації та одужанні.

Лікувальна фізкультура застосовується у таких випадках:

  • при порушенні роботи опорно-рухового апарату
  • післяопераційний період
  • при захворюваннях неврологічного характеру
  • реабілітація після травм
  • при серцевих, легеневих хворобах
  • при захворюванні травної системи
  • для загального зміцнення та оздоровлення організму

Існують протипоказання до призначення ЛФК

Вони діляться на постійні та тимчасові. До постійних відносять тяжкі, незворотні захворювання. Тимчасовими причинами можуть бути гострі періоди захворювання, запальні процеси, кровотечі, больові синдроми, важкий стан хворого.
Зазвичай заняття ЛФК проходять під наглядом спеціаліста. Але отримавши необхідні рекомендації та настанови, лікувальною фізкультурою можна займатись в домашніх умовах. Лікар-реабілітолог чи інструктор з ЛФК зможе підібрати найбільш правильні та ефективні вправи. При цьому потрібно враховувати наступні моменти: характер патології, вік, фізичні можливості, особливості організму.

Стандартний комплекс вправ складається із трьох частин:

⦁    Вступна.

Завданням є підготовити організм до навантаження, підібрати відповідні вправи, стимулювати процеси реабілітації. Тут застосовуються елементарні вправи, такі як: дихальна гімнастика, ходьба, розминка для рук і ніг та ін.

⦁    Основна. 

На цьому етапі вправи спрямовані на проблемні зони пацієнта. Основним завданням є відновити функції організму. В комплекс вводять спеціальні вправи та долучають необхідні гімнастичні обладнання та тренажери.  Наприклад, для відновлення навичок ходіння буде необхідним поручень, а для відновлення рівноваги, зміцнення м’язів ніг та спини, знадобиться балансуюча дошка.

⦁    Заключна.

Цей період характеризується ліквідацією залишкових функціональних порушень. Використовуються вправи максимального навантаження, зважаючи на вік та можливості пацієнта.

ЛФК для дітей в домашніх умовах

В теперішній час діти ведуть малорухливий спосіб життя. Тому необхідним є те, щоб фізичні навантаження займали важливе місце у їхньому житті. Це один із найосновніших компонентів у лікуванні та профілактиці. Крім стандартних уроків фізкультури в школі чи дитсадку, діти можуть займатись фізкультурою і вдома. Бажано щоб заняття не були примусовими, вправи повинні викликати у них позитивні емоції та зацікавлення. ЛФК може проводитись в ігровій формі.

У комплекс ЛФК входить ранкова гімнастика. Вона сприятливо впливає на організм дитини, підвищує працездатність, виробляє наполегливість та дисциплінованість. Ранкові вправи включають основні рухи, такі як: повороти голови, махи руками, ногами, ходьба, присідання, підскоки. Також додатково можна використовувати, м’ячики, палиці та інший спортивний інвентар.
Для повноцінних занять ЛФК можна облаштувати вдома спортивний куточок. Це стане одним із улюблених місць для ваших діток.

Чудовим варіантом для дітей будь-якого віку є  шведська стінка. Це багатофункціональний тренажер, на якому можна виконувати різноманітні вправи для зміцнення всіх груп м’язів, розвитку вестибулярного апарату, профілактики захворювань центральної  нервової системи, розумового розвитку та оздоровлення організму в цілому.
Шведська стінка не займає багато місця в кімнаті, є компактною. Додатково її можна укомплектувати різними цікавими елементами: кільця, мотузкова драбина, гірка, канат та ін. Також для безпеки вашого малюка буде необхідним мат.
Перевагою є те, що стінки витримують великі навантаження, тому без жодних проблем, до занять можуть долучатися і дорослі. Дивлячись на приклад батьків, діти будуть займатись ще з більшою охотою та задоволенням.

Сидячи вдома на карантині можна більше часу приділити дітям і навчити їх (та й себе) гарним звичкам. Заняття фізичними вправами – одна з них. Тим паче, на час карантину спортивні та фітнес-зали закриті, а діти не відвідують уроки фізкультури.

Наприклад, такі зарядки – під музику та з піснями – є на каналі “З любовю до дітей”.